chrome firefox opera safari iexplorer

Свято Івана Купала – біля витоку річки Либідь у «Мамаєвій Слободі»

Дата події:06 липня 2014 о 12:00
Місце події:«Мамаєва Слобода» (вул. М. Донця, 2)
Більше про подію:

На «Мамаєвій Слободі» дівчата-козачки та козаки відтворюватимуть прадавні купальські традиції. Початок гулянь 6 липня 2014 року о 12-00 на озері Красавиця обіч витоку легендарної річки Либідь.

Як свідчать давні перекази, біля ковбані цього озера з якого й бере початок річка Либідь — саме в тому місці, де зараз розташовується «Мамаєва Слобода» — козацько-гайдамацький загін в 1756 році втопив два барила з золотими червінцями та коштовностями…

З ранку в козацьких селах та слободах дівчата по ранковій росі йдуть в поле чи ліс збирати трави та квіти. З них плетуть для себе купальські вінки. В цих вінках обов’язково повинна бути трава полину. Крім того, дівчата носять полин у себе за пазухою та під пахвами, адже це самий надійний запобіжний засіб від русалок та відьом, як небезпідставно вважали наші прабабусі, коли ще дівували…

Ближче до вечора, веселою зграйкою дівчата відправляються у найближчий гай чи ліс та рубають там дерево. Перевага надається чорноклену. Після цього відносять дерево на місце, заздалегідь вибране ними для свята, і найменовують його «Марена». Потім приносять пучки соломи, а інколи й солом’яну ляльку в людський зріст, котра вдіта в жіночу сорочку із стрічками, в моністах та у великому вінку. Ця лялька і називається «Купала».

Прийшовши на місце, втикають в землю дерево «Марену», рясно обвішують його вінками та стрічками, ставлять біля нього «Купалу», а неподалік розводять вогнище. Інколи вогнищ могло бути й три. Через вогнище перестрибують парами: хлопець із дівчиною. Саме на свято Купала відкривається «Небесна Брама», тож всі моління молодих людей про міцну родину будуть обов`язково почуті Господом Богом.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, весело брались за руки та ходили з піснями довкола нарядженого дерева «Марени», а потім скакали через вогонь. Інколи замість вогнища брали кропиву, яку накидували величезними купами.

Парубки тільки були присутні, але в хороводах, танцях, піснях участі не брали.

В ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогнений цвіт папороті. Його можна знайти, зірвати та зберегти. Власник ціїє квітки стає знахарем, і ніякий клад не приховається від нього.

Тож ласкаво запрошуємо всіх до пошуку скарбу на «Мамаєвій Слободі». Купальські дійства триватимуть на Слободі, як і завжди, до «третіх півнів».

Люб’язно запрошуємо всіх бажаючих завітати до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища!

Дрес-код заходу: вишиванка або будь-який український національний елемент одягу (віночок, намисто тощо)
Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю, бо ж поки ми їх шануємо, доти ми і будемо українцями!!!

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі