chrome firefox opera safari iexplorer

Тичинівська шевченкіана — у відкритому доступі

Дата події:8-10 березня 2014 р.
Місце події:Музей-квартира П. Тичини у Києві (вул. Терещенківська, 5)
Більше про подію:

8 та 10 березня 2014 року в рамках проекту «До Тичининої книги доторкнуся» музей-квартира Павла Тичини представляє частину шевченкіани, представленої в меморіальній бібліотеці поета. Це також буде ще оним посліовним кроком на шляху створення умов реальної відкритості та доступності глядачесві музейної колекції.

Цього разу ми пропонуємо нашим відвдувачам в пристуності відповідального за збереження експонатів співробітника не лше через скло вітрини, а й особистим дотиком та огядом ознайомитися з рідкісники, укінальними книгами з розділу «Шевченкіана», які були в користуванні Павла Тичини.

Наголошуємо, що найдавніше видання на цій виставці датується 1862-м роком. Також ми предстваляємо унікальний альбом офортів Тараса Шевченка з колекції Василя Тарновського, виданий у 1891 році. До уваги відвідувачів та охочих долучитися до проекту чимало книг з поезіями Тараса Шевченка, виданих за кордоном, іноземними мовами.

Особливо цікавими є книги, видані вже у ХХ столітті, до виходу яких долучилися представники української наукової та мистецької елти, які були знищені сталінськими репресіями, а ї х доборок — забороненим на багато десятиліть.

Участь в цьому проекті можлива для усіх охочих в межах загальної музейної пропозиції.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі