chrome firefox opera safari iexplorer

Державний історико-культурний заповідник у м. Корсуні-Шевченківському

  • 258500, м. Корсунь-Шевченківський, острів М. Коцюбинського, 4
Про музей:

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник — науково-дослідний та культурно-освітній заклад у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області, що являє собою об'єднання різнопрофільних музеїв, а також має на балансі низку історико-культурних пам'яток як національного, так і місцевого значення, метою діяльності якого є вивчення та популяризація об'єктів історичної спадщини та природних пам'яток Корсунщини, забезпечення їх охорони та раціонального використання. Значний культурно-просвітній осередок, а також туристичний об'єкт Черкаської області.

До складу заповідника входять території історико-культурного та природно-заповідного фонду міста Корсуня-Шевченківського, смт Стеблева, сел Квіток та Виграєв, загальною площею понад100 га.

Серед пам'яток Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника є об'єкти, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання: пам'ятки архітектури XVIIIXIX століть — будівлі колишньої садиби князів Лопухіних-Демидових; пам'ятка садово-паркового мистецтва XVIII—XIX ст.ст. — ландшафтний парк; історична пам'ятка — могила І. М. Сошенка.

Структурні підрозділи заповідника:

На державному обліку у фондах Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника станом на 1 січня 2002 року перебуває понад 50 000 одиниць збереження, серед яких значна кількість відноситься до періоду Другох світової війни, краєзнавчої тематики. Зокрема, цікавими й цінними є колекції предметів письменника-шевченкознавця П. В. Жура, видатного українського хореографа В. К. Авраменка, творів образотворчого мистецтва відомого художника М. А. Прокопенка тощо. Книжковий фонд наукової бібліотеки складає близько 16 тисяч одиниць.

 

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути