chrome firefox opera safari iexplorer

Києво-Печерський заповідник співпрацюватиме з музеями Білорусі та Молдови

18 жовтня 2012 о 17:04

Між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником та провідними музеями Білорусі і Молдови буде налагоджена плідна співпраця. Попередніх домовленостей про це було досягнуто під час візиту Генерального директора Києво-Печерського заповідника Любомира Михайлини на Перший Національний форум «Музеї Білорусі», що проходив у місті Гродно, повідомили УНН у прес-службі заповідника.

«Під час Форуму я поспілкувався з представниками шести провідних музеїв Білорусі, серед яких Національний художній музей Республіки Білорусь, Гродненьський державний музей історії релігії, Національний історико-культурний музей-заповідник „Несвіж“, Історико-культурний музей-заповідник „Заславль“ Гродненський державний історико-археологічний музей та Національний Полоцький історико-культурний музей-заповідник. Я передав їм на розгляд проекти Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво, і попередньо ми домовились про те, що будемо шукати спільні точки дотику. Також у співпраці з нами зацікавлені представники музейної галузі Республіки Молдова. Відповідну розмову я мав з директором Національного музею історії і археології Молдови Євгенієм Саввою», — розповів Любомир Михайлина.

Проект Меморандуму передбачає обмін інформацією про плани роботи та заходи, проведення спільних семінарів та симпозіумів; реалізацію спільних науково-видавничих та культурно-мистецьких проектів; співпрацю у сфері охорони пам'яток та об'єктів історико-культурної спадщини; проведення майстер-класів для реставраторів та здійснення спільних реставраційних проектів; проведення спільних виставок предметів образотворчого мистецтва та реалізацію інших експозиційних проектів; обмін друкованою інформацією, журналами, рекламними та науково-дослідними матеріалами.

Нагадаємо, наприкінці червня 2012 року було досягнуто домовленості про співпрацю між Києво-Печерським заповідником та трьома музейними установами Російської Федерації: Державним історичним музеєм Російської Федерації, Державним музеєм образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна та Московським державним об’єднаним музеєм-заповідником «Коломенське-Ізмайлово-Лефортово-Любліно».

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути