chrome firefox opera safari iexplorer

Кримська республіканська установа «Історико-археологічний заповідник «Колос Лімен»

  • 96400, Автономна Республіка Крим, сел. Чорноморське, вул. Фрунзе 22 - а
  • (06558) 91-867, 92-076, 92-072
  • у осінньо-зимовий період з 8.00 до 17.00, вихідні: субота, неділя,
    у весняно-літній - з 8 до 18.00 без вихідних.
Про музей:

Республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен»створений на основі одного з найбільших античних міст Північно-Західного Криму — Калос Лімена (Чудової Гавані), для вивчення і популяризації цього унікального археологічного комплексу, його некрополя, садиб і аграрної округи. Це поселення було засновано греками — іонійцями на самому початку IV ст. до н.е. У третій чверті IV ст. до н.е. цей населений пункт, як і вся територія Тарханкутського півострова, був включений до складу дорійського поліса Херсонес Тавричеський. Зберігши за собою свою первісну назву, містечко зробилося головним форпостом Херсонеса в північно-західному Криму. Незважаючи на значний тиск з боку кочових племен Чудова Гавань зберігала за собою провідне становище у воєнно-політичному та економічному житті регіону до середини II ст. до н.е. Після цього, Калос Лімен, покинутий греками, займають скіфи. В часи Скілура та Паллака він стає одним з головних портів Кримської Скіфії. У перших століттях н.е. тут існує велике пізньоскіфське городище. Воно було покинуто через просунення в Крим з Подніпров'я нових орд кочівників — сарматів.
Завдяки збереженню стародавніх споруджень городища і античних садиб, а також їхньої значимості для історії Криму, постановою Ради Міністрів АРК від 22 квітня 1997 р. (№ 124, Наказ № 140 Міністерства культури, підписаний 29 травня 1997 р.) на основі стародавнього населеного пункту був створений заповідник «Калос Лімен». Основна колекція комплектується на базі наслідків робіт Західно-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАН України з 1988 р. по цей час. РІАЗ «Калос Лімен» працює в тісному зв'язку з Національним заповідником «Херсонес Тавричеський», Кримською філією Інституту археології НАН України, Євпаторійським краєзнавчим музеєм. Кримським республіканським краєзнавчим музеєм, Донузлавською експедицією Російської академії наук
У джерел створення заповідника стоїть завідуючий відділом Кримської філії Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук, член-кореспондент Кримської академії Наук, Лауреат Держпремії Криму та премії Республіканського фонду культури Кутайсов Вадим Олександрович.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути