chrome firefox opera safari iexplorer

Крим пропонує створити Лівадійський заповідник

18 лютого 2011 о 12:05

Республіканський комітет з охорони культурної спадщини спільно з Адміністрацією парків загальнодержавного значення пропонує створити «Лівадійський історико-архітектурний заповідник», до якого увійдуть території Лівадійського палацу-музею і парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва «Лівадійський».

Про це повідомила прес-служба Ради міністрів Криму. «Площа території заповідника становитиме близько 37 гектарів», — йдеться в повідомленні.

Кримський віце-прем`єр Катерина Юрченко доручила Міністерству культури автономії спільно з Рескомітетом з охорони культурної спадщини підготувати проект постанови Кабінету Міністрів України, в якому буде розроблено план заходів, присвячених святкуванню 100-річчя Лівадійського палацу.

«До цього плану необхідно включити заходи, зокрема, приєднання комплексу споруд Лівадійського палацу і парку-пам`ятника «Лівадійський», оскільки це питання вирішується на рівні Уряду України. Також необхідно включити питання виділення державних коштів на реставраційні роботи палацу», — сказала Юрченко
.
Як відомо, Лівадійський палац — колишня літня резиденція російського царя Миколи II. Всесвітньої популярності палац набув після проведення там у 1945 році Ялтинської (Кримської) конференції керівників країн антигітлерівської коаліції — СРСР, США і Великої Британії. На зустрічі були закладені основи світоустрою, що визначили міжнародну політику післявоєнних років.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути