chrome firefox opera safari iexplorer

Лубенський краєзнавчий музей

  • 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого 30/25
  • (05361) 5-21-06
  • з 8.00 до 17.00. Обідня перерва з 12.00 до 13.00. Вихідні дні: музей – понеділок, галерея – середа.
  • для учнів та студентів – 1 грн., для дорослих – 2 грн. Організація екскурсій для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 20 грн. Безкоштовне відвідування: діти дошкільного віку, діти-сироти; солдати строкової служби; ветерани Великої Вітчизняної війни; учасники бойових дій та прирівняні до них особи; усі бажаючі – під час відкриття виставок у галереї образотворчого мистецтва та 18 травня, у Міжнародний день музеїв.
Варто побачити: розділ про станцію лікарських рослин – єдиний такого роду науковий заклад на Україні (культуру вирощування лікарської сировини на Лубенщині започатковано ще у XVII ст. монахами католицького ордена бернардинів та Мгарського монастиря); фрагмент колони замку Ієремії Вишневецького, зруйнованого повстанцями 1648 року; кам’яні баби.
Про музей:

Лубни на Полтавщині – тисячолітнє місто, славне своєю історією та давніми традиціями. Тут розкажуть про його заснування як оборонного укріплення у часи Київської Русі, про трагічну Солоницьку битву повстанців Северина Наливайка, про місто «столичне» у володіннях князів Вишневецьких і місто полкове у козацькі часи. 

Кожен відчує незрівнянну духовну благодать Мгарського Спасо-Преображенського монастиря і в скорботі схилить голову біля меморіального комплексу жертвам голодомору 1932—1933 років на Зажур-горі. Ще у XIX ст. Лубни називали «українською Швейцарією».

Експозиція краєзнавчого музею знаходиться у старовинному одноповерховому будинку. В музеї міститься цінна колекція археології, етнографії, нумізматики, предметів церковної старовини, книг-стародруків, фото та документів з історії Лубенщини. 

Культурні традиції краю висвітлюються у розділах, присвячених перебуванню в цих краях Т.Г.Шевченка, Шолом-Алейхема, А.Керн, діяльності відомих українських фольклористів О.Афанасьєва-Чужбинського, В.Милорадовича, М.Симонова-Номиса, архітекторів О.Бекетова, Д.Дяченка, композитора Б.Підгорецького та ін.

Лубенський краєзнавчий музей має художній відділ – галерею образотворчого мистецтва, відкриту у 1970 р. В її просторих залах постійно експонуються виставки з фондів музею – твори відомих українських майстрів М.Глущенка, С.Шишка, Т.Яблонської, М.Максименка, М.Дерегуса, А.Куща, І.Кавалерідзе, В.Роїк, лубенських митців – М.Холодовського, І.Буніна, В.Семенюти, Г.Карповича, М.Тарана, Л.Початко, М.Корабльова, А.Харчука. 

8 жовтня

Інші дати
Поліна Осипенко
1907 – українська військова льотчиця-рекордсменка, майор. Встановила 5 міжнародних жіночих авіаційних рекордів. З них найвідоміші – безпосадочні перельоти, здійснені 1938 р. за маршрутами: Севастополь–Архангельськ (на гідролітаку за 10 годин пройдені 2416 км), Москва – район Комсомольська-на-Амурі разом із В.Гризодубовою і М.Расковою (за 26 год 29 хв пройдені 6450 км). Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
День юриста України
Указом Президента України № 1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.
Розгорнути
Народився Володимир Свідзінський
(1885, с. Маянів, Вінницька область – 1941) – український поет, перекладач. Автор збірок поезій «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».
В моїй уяві образ твій, Осяяний любов'ю і весною, Неначе сонячний навій, Обвинений блакиттю молодою. А імені твойого звук – Як огнекрилий мак у полю, Як зорні наспіви куколю, Як пахощі подільських лук. (Володимир Свідзінський)
Розгорнути
Народився Іван Піддубний
1871 – видатний український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби, символ сили духу і тіла, пристрасний пропагандист чесності у спорті.
Розгорнути
1621 р. було підписано Хотинський мирний договір
Підписанням угоди закінчилася Хотинська битва 1621, в якій козацькі війська під проводом Петра Сагайдачного спільно з польськими військами розгромили османську армію, тим самим зупинивши завоювання Європи. Гетьман Петро Сагайдачний отримав у цій битві поранення, від якого згодом і помер.
Розгорнути

Новини Дивитися всі