chrome firefox opera safari iexplorer

Лубенський краєзнавчий музей

  • 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого 30/25
  • (05361) 5-21-06
  • з 8.00 до 17.00. Обідня перерва з 12.00 до 13.00. Вихідні дні: музей – понеділок, галерея – середа.
  • для учнів та студентів – 1 грн., для дорослих – 2 грн. Організація екскурсій для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 20 грн. Безкоштовне відвідування: діти дошкільного віку, діти-сироти; солдати строкової служби; ветерани Великої Вітчизняної війни; учасники бойових дій та прирівняні до них особи; усі бажаючі – під час відкриття виставок у галереї образотворчого мистецтва та 18 травня, у Міжнародний день музеїв.
Варто побачити: розділ про станцію лікарських рослин – єдиний такого роду науковий заклад на Україні (культуру вирощування лікарської сировини на Лубенщині започатковано ще у XVII ст. монахами католицького ордена бернардинів та Мгарського монастиря); фрагмент колони замку Ієремії Вишневецького, зруйнованого повстанцями 1648 року; кам’яні баби.
Про музей:

Лубни на Полтавщині – тисячолітнє місто, славне своєю історією та давніми традиціями. Тут розкажуть про його заснування як оборонного укріплення у часи Київської Русі, про трагічну Солоницьку битву повстанців Северина Наливайка, про місто «столичне» у володіннях князів Вишневецьких і місто полкове у козацькі часи. 

Кожен відчує незрівнянну духовну благодать Мгарського Спасо-Преображенського монастиря і в скорботі схилить голову біля меморіального комплексу жертвам голодомору 1932—1933 років на Зажур-горі. Ще у XIX ст. Лубни називали «українською Швейцарією».

Експозиція краєзнавчого музею знаходиться у старовинному одноповерховому будинку. В музеї міститься цінна колекція археології, етнографії, нумізматики, предметів церковної старовини, книг-стародруків, фото та документів з історії Лубенщини. 

Культурні традиції краю висвітлюються у розділах, присвячених перебуванню в цих краях Т.Г.Шевченка, Шолом-Алейхема, А.Керн, діяльності відомих українських фольклористів О.Афанасьєва-Чужбинського, В.Милорадовича, М.Симонова-Номиса, архітекторів О.Бекетова, Д.Дяченка, композитора Б.Підгорецького та ін.

Лубенський краєзнавчий музей має художній відділ – галерею образотворчого мистецтва, відкриту у 1970 р. В її просторих залах постійно експонуються виставки з фондів музею – твори відомих українських майстрів М.Глущенка, С.Шишка, Т.Яблонської, М.Максименка, М.Дерегуса, А.Куща, І.Кавалерідзе, В.Роїк, лубенських митців – М.Холодовського, І.Буніна, В.Семенюти, Г.Карповича, М.Тарана, Л.Початко, М.Корабльова, А.Харчука. 

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути