chrome firefox opera safari iexplorer

Музей трипільської культури в печері «Вертеба»

  • с. Більче-Золоте,
    Борщівський район, Тернопільська обл.
Про музей:

Музей «Печера — музей трипільської культури Вертеба» знаходиться в однойменній печері, яка розташована за 2 км на північний захід від села Більче-Золоте.

Печера Вертеба є особливою серед гіпсових печер Поділля. Вона дещо відрізняється від інших своєю геологічною будовою, а також тим, що в ній виявлено величезне багатство археологічних знахідок доби енеоліту (IV-III тис. до н.е.). Загальна протяжність підземних ходів печери Вертеба становить 8 км. Перша задокументована згадка про археологічне обстеження печери відноситься до початку XIX ст.

За кількістю і науковою вартістю знахідок печера Вертеба не мала собі рівних на Поділлі і тому її називали «Наддністрянською Помпеєю». Початково всі матеріали зберігалися в палаці Л. Сап’єги у селі Більче-Золотому, а пізніше їх вивезли до музеїв Кракова та Відня.

В печері виявлено три локальні групи трипільської культури. Для верхнього шару характерна кераміка кошилівецького типу. В нижньому шарі представлена кераміка заліщицької групи. Виявлено також незначну кількість уламків посудин касперівської групи.

Матеріали попередніх досліджень, а також сучасні результати дозволяють попередньо висловити припущення про функціональне призначення печери. Очевидно, що печеру відвідували люди лише в критичних ситуаціях, проте збиралися тут у великій кількості, можливо, цілим поселенням, але на короткий термін.

Враховуючи унікальність природного об'єкту, 5 жовтня 2004 р. в печері «Вертеба» створено перший в Україні підземний музей трипільської культури. Відвідувачі мають змогу здійснити мандрівку підземним світом печери, познайомитися з матеріалами оригінальних археологічних розкопок та оглянути діораму з трипільським посудом та п'ятьма скульптурами, що відображають сцени життя трипільців в печері. Екскурсійний маршрут прокладений залами та коридорами печери на протязі 1000 метрів. Для більш підготовлених відвідувачів створений спортивний спелеомаршрут.

Центральне місце експозиції музею займає діорама із скульптурами, що знаходиться в найбільшому залі печери ім. Леона Сап’єги. В невеликому залі «Кают — компанія» під час війни перебував штаб одного із загонів УПА. Тут же була підпільна друкарня, яка випускала листівки про тогочасні події.

В правій частині печерного району «Хатки» під час Другої світової війни проживали євреї, які переховувались від німців. Тут перебувало 65 чоловік. З того часу на «Хатках» залишились кам'яні перегородки, які розділяли різні сім'ї євреїв. Планується в підземному музеї створити розділ, який би розповідав про ту сумну сторінку історії.

 

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути