chrome firefox opera safari iexplorer

Музей українського рушника

  • м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2
  • з 9.00 до 17.00

    Вихідний день: понеділок, вівторок
Про музей:

Експозиція Музею українського рушника розміщена в пам’ятці архітектури національного значення – Трьохсвятительській церкві 1651 р. (с. Пищики Сквирського р-ну Київської обл.).

Рушник супроводжував українця впродовж усього життя. Це символ гостинності та пожертви. Його орнаменти містять прадавні магічні знаки, образи дерева життя, Богині-Берегині, символи землі, води, небесних світил, втілені у цілій низці звичаїв і обрядів.

Колекція рушників у заповіднику нараховує близько 4000 одиниць. В експозиції музею представлено 367 рушників з різних регіонів України (Київщини, Полтавщини, Полісся, Черкащини, Чернігівщини). Окрасою музею є: переяславські домоткані рушники ХІХ ст., які займають особливу сторінку в історії українського народного мистецтвa. Представлені також поліські домоткані рушники ХІХ-ХХ ст. з характерним горизонтальним розташуванням візерунка; кролевецькі мануфактурні рушники ХІХ-ХХ ст. із двоголовими орлами, трисвічниками-трикірами, церковками; ткані рушники Переяславської земської майстерні поч. ХХ ст.; вибійчані рушники Переяславщини 30-50-х рр. ХХ ст.; сучасні ткані рушники фабрики художніх виробів міст Переяслава-Хмельницького та Богуслава 50-80-х рр. ХХ ст. Серед них – авторські роботи майстрів  З. П. Гончарук, І. Г. Нечипоренка, Н. П. Скопець.

Привертають увагу рушники XVIII-XIX ст., вишиті різними техніками: давнім полтавським рушниковим швом, «тамбурним швом», мережкою-витяганкою, мережкою з настилом, довбанкою, вирізуванням, хрестиком.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути