chrome firefox opera safari iexplorer

Під Полтавою відкрили музей автора українського Тризуба

11 січня 2013 о 10:57

У селищі Опішня (Зіньківський район Полтавської області) відкрили музей мистецької родини Кричевських, до якої належав відомий архітектор живописець і графік Василь Кричевський, повідомляє Урядовий портал.

Саме йому в 1918 році голова Центральної Ради Михайло Грушевський доручив розробити державну символіку і цього ж року офіційним гербом України затвердили Тризуб київського князя Володимира, автором проектів якого був Кричевський.

Будівлю ж у Опішні, де віднині розташується музей Кричевських, побудував сам Василь Кричевський.

Раніше вона мала назву «Опішнянський гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства». Протягом 1902—1919 років митець жив в Опішному. Він залучав опішнянських гончарів до оздоблення проектованих ним будівель.

З нагоди 140-річчя від дня народження Василя Кричевського, в рамках відзначення свята в Опішні, відкрили виставку художніх творів родини Кричевських, які передали музею-заповіднику спадкоємці Василя Кричевського з США.

Також присутні ознайомилися родинними документами та фото родини Кричевських. Презентували новий документальний фільм «Третій вимір Василя Кричевського», який підготував Благодійний Фонд «Дар».

13 квітня

Інші дати
Народилася Оксана Іваненко
(1906, м. Полтава - 1997) - українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей "Друкар книжок небачених", "Рідні діти", "Богдан Хмельницький", біографічних романів "Тарасові шляхи", "Марія", книжки спогадів "Завжди у житті".
Розгорнути
1928 — на екранах Києва відбулася прем’єра художнього фільму Олександра Довженка «Звенигора»
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом буржуазний націоналіст.
«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)
Розгорнути