Експозиція музею, відкритого 1989 р., висвітлює звичаї, обряди, вірування і традиції українського народу, зокрема, календарну, родинну та громадську обрядовість українців кін. ХІХ – ХХ ст.

У розділі календарних народних свят та обрядів представлені свята зимового циклу з їх атрибутами: святвечірній стіл із залишеною вечерею для «прийшлих» душ, різдвяний вертеп. Гурт ряджених щедрівників репрезентує театралізоване дійство, головною героїнею якого була «Коза». Завершуються Святки святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреще або Йордан. Поряд із масивним хрестом, вирубування якого з криги входило в обов'язки парубочої громади, стоять глиняні тикви, глечики для свяченої води.

Серед розмаїтих весняних обрядодій центральне місце в експозиції відводиться Великодню. Привертає увагу колекція писанок майстрів Л. Ктиторової, Т. Влененко, З. Сташук, порцеляновий підсвічник у формі великоднього яйця з зображенням Пресвятої Богородиці.

Літню обрядовість яскраво висвітлено Зеленими святами, купальськими обрядодіями, жниварською звичаєвістю.

На особливу увагу заслуговує одне з головних дійств родинної обрядовості — весілля, багатство та розмаїтість якого широко відображено в експозиції. Висвітлюється різнобарв'я дівочих ворожінь, показано речі, над якими довгими зимовими вечорами працювали майбутні господині. Дійство розпочиналось виготовленням весільного хліба – символу майбутнього щасливого сімейного життя. Обрядові дії народного весілля сповнені предметами-символами, оберегами. До них відносились і прикраси — золотий хрест на ланцюжку, дукач з «бантом», «добре» намисто, обрамлене низкою бурштину. Завершальним етапом весілля був поділ короваю, який роздавали на спеціальних мальованих дерев’яних тарілках.