chrome firefox opera safari iexplorer

Народний музей історії енергетики Житомирської області

  • 10025, Житомир, вул.Пушкінська, 32/8
Про музей:

За ініціативи ветеранів Житомирського Східного підприємства електричних мереж Галаневича П.Є, Андрушкевича В.П., першого заступника голови профспілки Компаніїї Твердохлєбова Ф.І., художника Сингаївського І.В., за підтримки тодішнього директора підприємства Лушкіна В.А. у 1991 році було відкрито музей енергетики.

На той час це була «кімната-музей енергетиків». Першими відвідувачами кімнати – музею стали жінки-працівниці підприємства, тому, що за збігом обставин відкрили музей напередодні Жіночого Дня.

Від того часу минуло 20 років. Нинішнім головою правління ПАТ "ЕК «Житомиробленерго» Левицьким А.В. докладено чималих зусиль щоб перетворити «кімнату музей» на «музей розвитку енергетики області», який тепер займає дві чудові кімнати, де проведено сучасний ремонт, збільшено кількість стендів, експонатів та енергетичного обладнання, обладнано стенди з фотографіями почесних енергетиків та відмінників енергетики , розміщено списки учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, поновлено стенди з інформацією про кожен із РЕМів Компанії, встановлено корпоративний прапор, оновлено схему електропостачання області, обладнано стенд з фотографіями козаків окремого полку ім. Петра Старовойтова Житомирського крайового товариства «Поліська Січ» Українського козацтва та багато іншого. Окремий розділ присвячено колишньому голові правління ВАТ "ЕК «Житомиробленерго» Старовойтову Петру Васильовичу, який трагічно загинув у 2003 році. Не обійдено увагою колишніх голів правління ВАТ "ЕК «Житомиробленерго» Лушкіна В.А. та Андрійчука Ю.А., які крім того певний час очолювали Житомирську обласну державну адміністрацію. Настільною книгою музею є праця, видана ветераном енергетики м. Житомира Павлом Євгеновичем Галаневичем «Сто років Житомирським електричним станціям і мережам».

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути