chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи й туристи закликають не будувати малі ГЕС у Карпатах

19 березня 2012 о 00:22

Активісти екологічних та туристичних організацій виступили проти будівництва малих гідроелектростанцій на гірських річках Карпат.

Небайдужі громадяни провели акцію протесту під Міністерством енергетики та вугільної промисловості, роз’яснивши, як малі ГЕС шкодять природі гір, мешканцям прилеглих сіл та скорочують надходження до бюджетів від туризму.

Учасники акції закликали чиновників накласти мораторій на спорудження малих ГЕС на карпатських річках та передали це звернення у Міністерство.

«У Карпатах планують збудувати 550 гідроелектростанцій. Зазвичай їх будують так: вода з річки забирається в трубу, транспортується вниз на кілька кілометрів, а потім скидається на турбіну для виробництва енергії. Але ж це призведе до пересихання русел річок у неповноводні періоди, до знищення риб та інших водних організмів. Жодна риба не зможе мігрувати до місця розмноження через турбіни. Назвати таку енергетику «зеленою» неможливо», – переконаний заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Олексій Василюк.

Інша проблема, яка виникне при будівництві такої кількості ГЕС, – знищення Карпатського регіону як туристичного центру.

«Туристична привабливість Карпатських гір залежить від збереження їхньої природи, ландшафтів, мальовничих краєвидів та можливості спортивного туризму. Рафтинг та інші види туризму посідають одну з ключових позицій. Знищивши можливість водного спорту в Карпатах, Україна назавжди підірве туристичну привабливість регіону», – запевняє учасник туристичного клубу «Гряда» Петро Тестов.

Акції протесту проти будівництва малих ГЕС у Карпатах пройшли також у Львові, Ужгороді, Тернополі, Харкові та Верховині.

Нагадаємо, минулого року стало відомо про плани побудови кількох сотень малих ГЕС у Карпатському регіоні. Так, 330 ГЕС мають з’явитися на Закарпатті, близько двох десятків – на Львівщині, та 50-150 – на Івано-Франківщині та в Чернівецькій області.

Проектовані ГЕС здебільшого належать до дериваційного типу, тобто складаються з греблі та труби, що тягнеться від греблі кілька кілометрів вниз за течією. На деяких річках, наприклад, на Черемоші, планується збудувати понад 30 таких гребель.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути