chrome firefox opera safari iexplorer

Незабаром у Києві вирішать, що будувати на Андріївському узвозі

23 липня 2012 о 12:37

Сформовано склад громадської ради, якому належить вирішити, що необхідно побудувати на місці знесеної фабрики «Юність» на Андріївському узвозі.

Про це повідомляє The Village.

До складу ради увійшли 11 осіб: культуролог Олексій Коган, художник Лесь Подерв'янський, галерист Євген Карась, архітектор Петро Маркман, історик Михайло Кальницький, диригент Герман Макаренко, директор «Музею однієї вулиці» Дмитро Шльонський, громадський активіст і журналіст Ігор Луценко, екскурсовод Владислава Осьмак, історик і філософ Мирослав Попович та директор музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.

«Склад ради вже офіційно затверджено, найближчим часом плануємо приступати до роботи, — зазначила координатор проекту Юлія Філоненко. — Система створення ради розроблялася таким чином, щоб виключити будь-яку можливість корупції. Було кілька етапів голосування, всі пропозиції розглядалися».

За словами Філоненко, до складу палати експертів увійдуть професійні архітектори, які, за рекомендаціями громадської ради, тільки створять проекти на архітектурний конкурс, опишуть, що і як там має бути. А вже реалізовувати ці проекти «будуть інші архітектори, щоби, знову ж таки, виключити можливість корупції».

Нагадаємо, що контрольована Ринатом Ахметовим компанія «ЕСТА Холдинг» у квітні цього року зруйнувала три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ. Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати «арт-простір», попередньо обговоривши його з громадою.

На сайті Junost.org.ua городянам запропонували шляхом голосування сформувати профільну раду, яка вирішить долю місця.

Рада складається з двох палат: суспільної та експертної. Громадська палата повинна вирішити, що саме має бути в культурному просторі кварталу «Юність» — наприклад, музей, концертний зал і парк.

Рішення громадської палати стане завданням для експертної палати ради, яка буде складатися з семи фахівців з організації міського простору і сформує завдання дляархітектурного конкурсу.

Перше засідання громадської ради відбудеться в кінці липня. Створити експертну раду планують до серпня.

У червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути