chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи закликають врятувати найстаріше дерево України

18 січня 2012 о 15:01

Україна — держава з довгою історією та глибоким корінням, причому в буквальному сенсі. На території нашої держави знаходяться дерева, одні з найстарших у Європі.

Ці живі свідки різних епох привертають увагу науковців з усього світу, та, на жаль, тільки не наших чиновників. Відомі екологи Сергій Шнайдер та Володимир Борейко б’ють на сполох.

Держава нічого не робить, аби захистити найстаріше дерево України — ялівець iз мису Сарич (Крим), якому приблизно три тисячі років. Причому рішення про надання охоронного статусу мали прийняти буквально днями, але питання зняли з порядку денного Севастопольської міської ради за кілька годин до засідання. «Це ж часу десять хвилин — підняти руку та й усе, — каже пан Шнайдер. — Нам iще потім намагалися задурити голову, кажучи, що на збереження дерева немає коштів. Але ж це взагалі не потребує грошей — усі роботи проводить еколого–культурний центр. Держава не витрачає ні копійки».

На щастя, в інших випадках ситуація складається на краще. Так, наприкінці минулого року Верховна рада Криму прийняла рішення про надання статусу пам’ятки природи 44 старовинним деревам, серед яких є шість, чий вік перевищує тисячу років.

Це і сучасниця Христа, двотисячолітня маслина, що росте в Нiкiтському ботанічному саду; і найбільше в Європі фісташкове дерево, якому півтори тисячі років. «Так складно захищати кiлькасотрiчнi дерева чомусь тільки в Криму, — скаржаться екологи. — В інших регіонах цю справу робити легше. В одному тільки Києві ми вже захистили сотні дерев».

Володимир Борейко розповів, що влада в регiонах часто навіть не усвідомлює цінність таких дерев. «Доводиться їхати самому і лікувати рослину, огороджувати її, обвiшувати спеціальними табличками та оформлювати всі необхідні документи. Дивно, але ніхто навіть не подумав, що треба потурбуватися про знаменитий кримський горіх Юрія Нікуліна, на якому він знявся у стрічці «Кавказька полонянка», — каже чоловік. — А що вже казати про священний дубовий гай караїмів. Караїмів уже майже немає, а дерева ще ростуть». За словами еколога, часто їм навіть не хочуть дозволити взяти дерево під охорону, бо таким чином бояться втратити територію.

Як розповів «УМ» пан Шнайдер, чиновників не надто хвилює збереження національної природної спадщини. «Зараз ялівець, якому три тисячi рокiв, може вирубати кожен і йому нічого за це не буде. В той час як за вирубування пам’ятки природи передбачається навіть кримінальна відповідальність — до трьох років ув’язнення. В Україні, щоправда, жодного разу нікого не притягали до такої відповідальності. Максимум, чим у таких випадках карали, — це штрафом у 200—300 гривень. Тому людей якось не налякаєш перестати рубати вікові дерева».

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути

Новини Дивитися всі