chrome firefox opera safari iexplorer

В інтернеті з’явився сайт про ключові російські міфи української історії

24 вересня 2014 о 12:45

Українські історики створили сайт «Lікбез» для отримання компетентної історичної інформації і спростування неправдивих відомостей з історії України.

Поціновувачі історії знайдуть на сайті для себе чимало цікавого: уже зараз там опубліковано близько півсотні статей про різноманітні історичні факти та події української історії, які часто стають об’єктом перекручень та неправильного використання на користь російської пропаганди.

Як розповів історик, етносоціолог, публіцист Кирило Галушко, більшість міфів російської пропаганди крутяться навколо таких основних тем: Крим і «Новоросія» – споконвічно російські території; Україна – це штучне утворення, яке не має історії до 1991 року; територія України – це подарунки або царів, або більшовицьких вождів; українці – народ-зрадник, який під час Другої світової війни був нацистськими колаборантами, і не вніс жодного внеску у перемогу над Гітлером.

На сайті можна знайти прості роз’яснення щодо найпоширеніших перекручень української історії. Для тих, хто хоче дізнатися більше – дано посилання на джерела.

Над проектом працює близько 20 істориків з Інституту історії України НАНУ, Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Наукового гуманітарного товариства, Інституту української археографії, Всесвітньої асоціації україністів.

Джерело: watcher.com.ua
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути