chrome firefox opera safari iexplorer

Як виявити фейки в російських новинах

17 жовтня 2014 о 16:10

Головний пропагандист нацизму Йозеф Геббельс говорив: «Чим жахливіша брехня, тим охочіше в неї повірять». Найголовніше робити це з упевненим обличчям, і вчасно надати фото або відео факти, які нібито підтверджують ці події. Російські канали і блогери в інтернеті відмінно засвоїли це правило. «Гражданская оборона» зібрала три основні групи фейків у російський ЗМІ.

Вселяти людям те, чого немає — головний медійний закон епохи онлайн-війни. Свідома підробка фактів — це основна зброя інтернет-солдатів.

Маса військових конфліктів, що відбуваються у світі паралельно, на жаль, постачають пропагандистам-маніпуляторам величезну кількість фото та відеоматеріалів, які можна використовувати в своїх цілях. «Гражданская оборона» не полінувалася, і зібрала найпопулярніші фейки останнього часу. Їх негласно можна об'єднати в кілька груп.

Перша група фейків — спекуляція на дітях. Така інформація 100-відсотково захоплює і вражає розуми людей.

З кінця травня в Мережі почалося просування хештегу #SaveDonbassPeople, якими маркувалися фотографії поранень цивільного населення Донбасу, в тому числі дітей. Малося на увазі, що поранення ці нанесені в ході артобстрілів українською армією населених пунктів, утримуваних силами сепаратистів. Однак відразу кілька з них виявилися раніше зробленими знімками постраждалих у Сирії, Лівані, а також на масових акціях протесту в Європі. Один зі знімків взагалі виявився... стопкадром з художнього фільму «Брестська фортеця».

— Воювати з такими новинами складно, — пояснює психолог Олег Чабан. — Вони викликають запалення, вони викликають все що завгодно, і воювати з ними потрібно не просто логічними новинами, а постійним повторенням логічних новин.

Друга група фейків — це жертви війни. Фото загиблих військових і цивільних, підірвані будинки і спорожнілі вулиці. Для Росії важливо, щоб ця інформація була страхітливою і показувала нібито нелюдську жорстокість української армії.

Фотографії жорсткого поводження з боснійським населенням з боку сербських ополченців навесні 1992 року поширювалися в мережі під виглядом «українських зачисток» на сході країни. Так само швидко і просто в Донецьк поза всякими географічними і моральними законами перетворилася Сирія. Більш того, є нескінченна кількість фотографій звірств російської армії в Чечні, які цинічно видаються за фотоматеріали з місця подій в Донецькій області.

— Розумієте, це той варіант, коли між убивством віртуальним у вигляді якоїсь гри і вбивством реальним практично немає межі, — переконаний Олег Чабан, — тому що новини — це точно таке ж вбивство свідомості, вбивство правди, врешті-решт.

І, нарешті, третя група фейків — відеоматеріали. Відзняті інтерв'ю на Донбасі, актори, які зображують постраждалих в зоні АТО, і просто жахаючі кадри з усього світу, які ніякого стосунку не мають до України.

Наприклад, у програмі «Главное» на 5 каналі, який мовить з Санкт-Петербурга, було показано сюжет з Луганська про те, як «українські карателі вбивають мирних жителів». В сюжеті автор говорить про те, що якщо українські солдати відмовляються стріляти в мирне населення, то їх відразу ж вбивають карателі. І в якості доказ наводяться слова бійця добровольчого загону «Айдар». Насправді російський журналіст узяв фрагмент інтерв'ю, зробленого журналістами hromadske.tv, в якому боєць «Айдара» якраз говорить про те, що суворо забороняється будь-яка жорстокість відносно мирного населення.

Джерело: Факти
Розділи: Суспільство

9 грудня

Інші дати
Народився Борис Грінченко
(1863, с. Вільховий Яр, Сумська область - 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».
Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! (Борис Грінченко)
Розгорнути
Народився Борис Тен (Микола Хомичевський)
(1987, с. Устенське Друге Рівненської обл. -1983) - український перекладач, педагог. Автор збірки сонетів "Зоряні сади", перекладів творів Есхіла, Гомера, Аристофана, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Л. Толстого та ін. класиків світової літератури.
Розгорнути