chrome firefox opera safari iexplorer

Поета, який останній вірш написав у 1981-му, висувають на Нобелівську премію

22 січня 2015 о 12:07

Видатного поета-шістдесятника, прозаїка, громадського діяча Ігоря Калинця висунуто Інститутом Івана Франка НАН України на здобуття Нобелівської премії з літератури. Про це пише Україна молода.

Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Повернувшись із заслання до Львова, Калинець зрозумів, що не зможе більше писати вірші. Відтоді не заримував ні рядка. Сьогодні він вбачає місію у тому, щоб видати вибране своєї дружини Ірини Стасів-Калинець. І тим часом пише твори для дітей, перекладає поезії польського автора Єжи Герасимовича і видає книжку про улюбленого Богдана-Ігоря Антонича.

В Інституті Івана Франка НАН України пояснили, що вони висунули Ігоря Калинця на «Нобеля» тому, що він поет iз дуже цікавим та оригінальним стилем, у його віршах є «право на національну ідентичність». А також додали, що на сьогодні триває процедура оформлення документів. «Щойно пакет буде готовий, ми одразу його надішлемо в Шведську академію. Щодо прийому кандидатур на здобуття Нобелівської премії з літератури, то кампанія триває до кінця січня», — сподіваються встигнути в Інституті.

Калинець, довідавшись про своє висунення, «зреагував абсолютно негативно». «По-перше, я вважаю себе другорядним поетом, а по-друге, я оборонявся тим, що зараз триває справа про Василя Голобородька. На мою думку, саме він поет №1 і має представляти Україну. Мене не послухали, адже не я хотів такої уваги, більше того — це справа нереальна», — сказав Калинець в одному з інтерв’ю.

До речі, від однієї держави може бути кілька претендентів. Так, Польща, Франція подали багато кандидатур.

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути