chrome firefox opera safari iexplorer

Створено інтерактивну карту переходів від УПЦ (МП) до УПЦ КП

12 грудня 2015 о 16:16
risu.org.ua

Революція Гідності та російська агресія активізували процеси пошуку і зміни у середовищі парафіян УПЦ (МП). Якщо раніше випадки переходів цілих громад до Київського Патріархату були поодинокими, то з 2014 року рахунок пішов на десятки парафій, пише РІСУ.

Серед конкретних причин свого виходу з УПЦ (МП) вірні називають позицію духовенства, яке заперечує навіть сам факт російської військової агресії, антиукраїнську пропаганду у храмах, небажання священиків на місцях молитися за українське військо, за полеглих на Майдані та на Сході. Очевидно, що таке налаштування (не всіх, звісно) кліриків входить у суперечність із очікуваннями частини парафіян – чимало членів цієї конфесії брали участь у протестах, а їхні рідні служать і захищають незалежність України на передовій.

Очікувано, що в УПЦ (МП) лунають голоси про «рейдерські захоплення» парафій, у той час, як в УПЦ КП ведуть мову про усвідомлення вірними потреби бути в «Українській Церкві» – обидва дискурси є зрозумілими і пропоновані ними узагальнення часто приховують за собою надзвичайно драматичні перипетії на місцях, гідні прискіпливого аналізу і всебічного розкриття.

Автори РІСУ ретельно відстежують динаміку міжконфесійних відносин, наслідком чого є ціла низка матеріалів за тегом «Перехід громад з УПЦ (МП) в УПЦ КП». Представлена нами карта – спроба каталогізувати усі висвітлені випадки виходу громад із УПЦ (МП) та продемонструвати дійсні масштаби й географію цього явища. Без бачення вказаних факторів, як вважаємо, годі вести мову про розуміння самого явища переходів, їхнього впливу на суспільство тепер і в майбутньому.

Карта засвідчує – і це цікавий предмет для дослідження, що найбільша кількість переходів відбулася навколо Почаївської Лаври. Українську святиню, яка зараз перебуває у користуванні УПЦ (МП), часто називають оплотом «Русского мира» на Західній Україні. Тож концентрація “гарячих точок” довкола неї – надзвичайно показовий симптом.

Карта інтерактивна і буде оновлюватися. Натиснувши на крапку (червона означає конфлікт та поділ громади, а оранжева – одностайна підтримка), можна дізнатися деталі переходу: населений пункт, назву парафії, дати переходів, в окремих випадках – події, що слугували причинами зміни юрисдикції, а також адреси корисних лінків.

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі