chrome firefox opera safari iexplorer

Створено інтерактивну карту переходів від УПЦ (МП) до УПЦ КП

12 грудня 2015 о 16:16

Революція Гідності та російська агресія активізували процеси пошуку і зміни у середовищі парафіян УПЦ (МП). Якщо раніше випадки переходів цілих громад до Київського Патріархату були поодинокими, то з 2014 року рахунок пішов на десятки парафій, пише РІСУ.

Серед конкретних причин свого виходу з УПЦ (МП) вірні називають позицію духовенства, яке заперечує навіть сам факт російської військової агресії, антиукраїнську пропаганду у храмах, небажання священиків на місцях молитися за українське військо, за полеглих на Майдані та на Сході. Очевидно, що таке налаштування (не всіх, звісно) кліриків входить у суперечність із очікуваннями частини парафіян – чимало членів цієї конфесії брали участь у протестах, а їхні рідні служать і захищають незалежність України на передовій.

Очікувано, що в УПЦ (МП) лунають голоси про «рейдерські захоплення» парафій, у той час, як в УПЦ КП ведуть мову про усвідомлення вірними потреби бути в «Українській Церкві» – обидва дискурси є зрозумілими і пропоновані ними узагальнення часто приховують за собою надзвичайно драматичні перипетії на місцях, гідні прискіпливого аналізу і всебічного розкриття.

Автори РІСУ ретельно відстежують динаміку міжконфесійних відносин, наслідком чого є ціла низка матеріалів за тегом «Перехід громад з УПЦ (МП) в УПЦ КП». Представлена нами карта – спроба каталогізувати усі висвітлені випадки виходу громад із УПЦ (МП) та продемонструвати дійсні масштаби й географію цього явища. Без бачення вказаних факторів, як вважаємо, годі вести мову про розуміння самого явища переходів, їхнього впливу на суспільство тепер і в майбутньому.

Карта засвідчує – і це цікавий предмет для дослідження, що найбільша кількість переходів відбулася навколо Почаївської Лаври. Українську святиню, яка зараз перебуває у користуванні УПЦ (МП), часто називають оплотом «Русского мира» на Західній Україні. Тож концентрація “гарячих точок” довкола неї – надзвичайно показовий симптом.

Карта інтерактивна і буде оновлюватися. Натиснувши на крапку (червона означає конфлікт та поділ громади, а оранжева – одностайна підтримка), можна дізнатися деталі переходу: населений пункт, назву парафії, дати переходів, в окремих випадках – події, що слугували причинами зміни юрисдикції, а також адреси корисних лінків.

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути