chrome firefox opera safari iexplorer

Створено інтерактивну карту переходів від УПЦ (МП) до УПЦ КП

12 грудня 2015 о 16:16

Революція Гідності та російська агресія активізували процеси пошуку і зміни у середовищі парафіян УПЦ (МП). Якщо раніше випадки переходів цілих громад до Київського Патріархату були поодинокими, то з 2014 року рахунок пішов на десятки парафій, пише РІСУ.

Серед конкретних причин свого виходу з УПЦ (МП) вірні називають позицію духовенства, яке заперечує навіть сам факт російської військової агресії, антиукраїнську пропаганду у храмах, небажання священиків на місцях молитися за українське військо, за полеглих на Майдані та на Сході. Очевидно, що таке налаштування (не всіх, звісно) кліриків входить у суперечність із очікуваннями частини парафіян – чимало членів цієї конфесії брали участь у протестах, а їхні рідні служать і захищають незалежність України на передовій.

Очікувано, що в УПЦ (МП) лунають голоси про «рейдерські захоплення» парафій, у той час, як в УПЦ КП ведуть мову про усвідомлення вірними потреби бути в «Українській Церкві» – обидва дискурси є зрозумілими і пропоновані ними узагальнення часто приховують за собою надзвичайно драматичні перипетії на місцях, гідні прискіпливого аналізу і всебічного розкриття.

Автори РІСУ ретельно відстежують динаміку міжконфесійних відносин, наслідком чого є ціла низка матеріалів за тегом «Перехід громад з УПЦ (МП) в УПЦ КП». Представлена нами карта – спроба каталогізувати усі висвітлені випадки виходу громад із УПЦ (МП) та продемонструвати дійсні масштаби й географію цього явища. Без бачення вказаних факторів, як вважаємо, годі вести мову про розуміння самого явища переходів, їхнього впливу на суспільство тепер і в майбутньому.

Карта засвідчує – і це цікавий предмет для дослідження, що найбільша кількість переходів відбулася навколо Почаївської Лаври. Українську святиню, яка зараз перебуває у користуванні УПЦ (МП), часто називають оплотом «Русского мира» на Західній Україні. Тож концентрація “гарячих точок” довкола неї – надзвичайно показовий симптом.

Карта інтерактивна і буде оновлюватися. Натиснувши на крапку (червона означає конфлікт та поділ громади, а оранжева – одностайна підтримка), можна дізнатися деталі переходу: населений пункт, назву парафії, дати переходів, в окремих випадках – події, що слугували причинами зміни юрисдикції, а також адреси корисних лінків.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути