chrome firefox opera safari iexplorer

Аптеки перестануть закуповувати імпортні ліки?

16 лютого 2017 о 16:54

Державне регулювання ціни на ліки від гіпертонії, бронхіальної астми, діабету другого типу почне діяти з 1 квітня. Препарати подешевшають, кажуть у ­Кабміні. Установлять граничні ціни, вище яких не можна буде продавати їх. Аптеки, у яких вартість буде вища, штрафуватимуть.

Про це пише «Газета по-українськи».

Граничні ціни планували ввести з 1 лютого. Аптеки мали до цього часу розпродати всі запаси за старими цінами. Нові партії із заводів не замовляли. Наприкінці січня вивезли всі залишки товару на склади, купити ліки було неможливо.

— У списку 900 найменувань. Із 1 квітня не матимемо права продавати їх дорожче за визначені урядом ціни. Половина імпортних препаратів зникне. Граничні ціни нижчі за ввізну вартість, — каже гендиректор столичного комунального підприємства «Фармація» 41-річний Руслан ­Світлий.

— У Кабміні пояснюють, порівняли ціни на ці ліки в п'ятьох європейських країнах — Чехії, Словаччині, Угорщині, Польщі та Латвії. Там частину витрат на них компенсує держава. Оригінальні імпортні препарати не можуть коштувати дешево. На розробку одного витрачають 1,5 мільярда доларів. Займає 14–15 років. Ціни на імпортні препарати не вписуються у встановлений урядом ціновий коридор. Вітчизняні ліки якісні, але не завжди ними можна замінити закордонний препарат. Від астми вітчизняних препаратів немає. Слід врахувати і звикання до медикаментів. Ліки — індивідуальна річ. Особливо, коли йдеться про астматиків, гіпертоніків, діабетиків. Не так просто перейти на інший препарат чи іншого виробника. Дехто вживав ці ліки все життя. Зараз люди шукають і скуповують ті препарати по всіх аптеках. Тому зчинилася паніка.

Упаковка французького діабетону коштує щонайменше 110 гривень. На нього встановили граничну ціну — 60,86. Швейцарський метаформін продавали по 95,55 гривень за 30 таблеток. Тепер — не більш як за 17,39. Німецький нормакс із нинішньою середньою вартістю в 750 гривень пропонують виставити за 18,18. У граничні ціни не вписуються навіть вітчизняні препарати. Імпортні ліки не дешевшатимуть. Аптеки перестануть їх закуповувати.

— Є дешеві ліки для підтримки серця. Люди їх беруть. Але вони не допомагають, — розповідає власниця вінницької аптеки Оксана Володимирівна, 50 років. Прізвища не називає. — Через граничні ціни утвориться чорний ринок препаратів. Імпортні продаватимуть з-під поли. Як тільки клієнти почули про постанову уряду, почали скуповувати оптом медикаменти. Бо звикли до закордонних. Торік на нашій вулиці відкрили вісім аптек. Ця справа була вигідна. Тепер більшість закриють.

564 грн — середній чек на місяць хворого на гіпертонію, кажуть фармацевти.

— Проблеми з тиском почалися два роки тому, — говорить вінничанин 55-річний Юрій Заболотний. — Почав ­купувати ­таблетки. Вони коштували 2,5 гривні. Позаторік подорожчали до 5,8. А торік ціна упаковки дійшла до 10,8 гривні. Та що там гіпертонія. Звичайну застуду стало вдвічі дорожче лікувати. Купив самі прості препарати — від кашлю, головного болю, для полоскання горла, краплі для носа і якісь вітаміни. Віддав 250 гривень. 2014-го цей набір ліків брав за 115.

В аптеках багато російських медикаментів

— Вітчизняні препарати стали купувати більше. Навіть, якщо лікар виписує закордонний, просять дати український замінник, — каже фармацевт 37-річна Ірина Слюсарчук.

— Найчастіше беруть корвалол, цитрамон, анальгін. Вони подорожчали на 2–3 гривні, залежно від виробника. В аптеках досі багато російських медикаментів. Хоча не раз казали, заборонять. Але везуть і далі. Це мазі від синців, для спини й суглобів. Я запитувала керівництво, чому не замінимо їх українськими чи закордонними. Виявилося, подібні імпортні препарати дорогі. Російські за цінами близькі до наших. Є проблеми з постачанням ліків із підприємства «Стирол», яке розташоване на окупованій території. Зник важливий препарат для розрідження крові аспекард. Немає ціанобактерій «Спіруліна» для лікування гнійних ран, опіків, ураження організму радіонуклідами. Пропав донецький парацетамол, пластирі.

— Хворіти нині розкіш, — розповідає 34-річна Тетяна Вихристюк із Він­ниці. — Дійшло до того, що батькам на Новий рік дарували препарат для укріплення серця. А дітям — вітаміни. Мої подруги стали більше лікуватися травами. Я собі не можу такого дозволити. Працюю головним бухгалтером на підприємстві. Якщо мене немає три дні на роботі, там катастрофа.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі