chrome firefox opera safari iexplorer

80 % українців приймають імпортні ліки

29 квітня 2014 о 17:25

80 % українців приймають імпортні лікарські препарати і тільки 20 % – вітчизняного виробництва, в той час як у Білорусі препарати місцевого виробництва займають 60% ринку.

Про це на брифінгу в парламенті повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва коментуючи свій робочий візит до Республіки Білорусь, передає  УНН.

“Нові корпуси, повне забезпечення своїх жителів медикаментозним лікуванням. 60% зареєстрованих препаратів, які приймають громадяни Білорусі,-  місцевого виробництва, 40% — імпортного. А в нашій країні 80 % українців приймають імпортні препарати і тільки 20 % — вітчизняного виробництва”, — сказала Бахтєєва.

“Помітно, що для них медицина є пріоритетом, тому що не тільки будуються нові діагностичні центри, а й приділяється величезне значення реабілітаційній допомозі” , – підкреслила вона.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути