chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Мазепи з’явиться у Лаврі за будь-яких обставин (додано фото)

18 липня 2017 о 11:12

«Музей Мазепи з’явиться у Лаврі за будь-яких обставин. Невідомо лише, скільки треба часу, щоб переконати владу у підтримці цього проекту», — зазначив один з ініціаторів проекту зі створення Музею Івана Мазепи у Лаврі, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко під час відкриття виставки «Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат».

«Ми як Громадський оргкомітет та меценати беремо на себе реалізацію науково-дослідницької частини, будемо працювати над експозицією. Але що стосується реконструкції Мазепиної вежі на території Національного Києво-Печерський історико-культурний заповідника, то це – сфера відповідальності держави. Тож, чим швидше держава долучиться до реставрації, тим швидше цей проект буде реалізований», — зазначив М. Томенко.

Як відомо, 17 липня у приміщенні Мазепиної (Онуфріївської) вежі на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відкрилась виставка, що є прологом великого проекту, результатом якого має стати відкриття (орієнтовно, у квітні 2019 р.) у стінах цієї давньої пам’ятки першого в Україні музею, присвяченого славетному гетьману.

Ініціаторами виставки про гетьмана Мазепу виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Музей Шереметьєвих. На виставці представлені рідкісні пам’ятки XVІІ–ХІХ століть, надані Олексієм Шереметьєвим, картини, гравюри, побутові речі, що дають уявлення про епоху, в яку жив славетний гетьман. Також на виставці можна побачити гетьманську булаву і взірці зброї XVІI–XVIІI ст. – козацьку шаблю та мушкет.

Нагадаємо, державницькі й меценатські проекти гетьмана Івана Мазепи мали колосальний вплив на розвиток нашої країни. Коштом І. Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено 43 церковні споруди. Крім будівництва нових або перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив до них коштовні подарунки: ікони, хрести, чаші, митри, дзвони,срібні домовини для святих мощів, богослужебні книги, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, оксамитом тощо.

У цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті Івана Мазепи, за 20 років свого гетьманування на меценатські цілі гетьман витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.    

В Національному Києво-Печерському заповіднику до сьогодні зберігся комплекс оборонних, господарчих та культових пам’яток, пов’язаних з іменем Івана Мазепи та його близького оточення. Однією з найзагадковіших пам’яток цього комплексу є Онуфріївська, або Мазепина триярусна церква-вежа, яка відтворює в цеглі традиційні в Україні козацьких часів форми дерев’яного храму. Деякі дослідники вважають, що Іван Мазепа планував зробити її усипальницею для свого роду. Але церква-вежа так і не була повністю добудована і понад три століття використовувалася лише як господарська споруда.

Проект реставрації Мазепинської вежі обговорювався ще у 2005 році, але далі справа не дійшла. Тож нині Громадський оргкомітет має на меті вберегти цю памʼятку від руйнування, реставрувати її, а потім створити у цій вежі музей Івана Мазепи, де можна було би дізнатися не лише про його постать як військового, політичного і державного діяча, а й про його родину, нащадків, про його добрі справи.

Команда «Рідної країни», члени Громадського оргкомітету з повернення у Лавру Івана Мазепи

20 березня 2017 року, в день народження Івана Мазепи, за ініціативи Громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було заявлено про проект відновлення Мазепинської вежі та створення у ній музею Івана Мазепи, а також проведена толока з упорядкування території біля вежі.

До речі, 22 липня цього року в селищі Коломак Харківської області відзначатимуть 330-річчя з часу обрання Івана Мазепи гетьманом України гучним етно-фестивалем «Гетьманська слава». Під час святкування буде відкрито і освячено памʼятник гетьману, до спорудження якого фінансово долучився і Благодійний Фонд Миколи Томенка «Рідна країна».

Відео про виставку:

«Рідна країна»

Фото з події Національного Києво-Печерського заповідника (фотограф Юрій Коганов): 

Директор заповідника Любомир Михайлина


Микола Томенко


Наталя Сумська

 

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути