chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра християни відзначатимуть Преображення Господнє

18 серпня 2017 о 16:10
fotolitopys.in.ua

19 серпня православні відзначатимуть велике свято — Преображення Господнє.

Як розповідає біблійна легенда, під час перебування в Галилеї Ісус Христос разом зi своїми учнями Петром, Яковом та Іваном зійшов на гору Фафор, щоб помолитися. Учні його сіли відпочити і від утоми заснули. А коли прокинулися, побачили Ісуса в сліпучо білому одязі, з осяяним обличчям — він преобразився. Поряд з ним стояли два найбільші пророки — Мойсей та Ілля. Вони відкрили Божому сину правду про останні дні Його земного життя: йому доведеться в стражданнях померти на хресті й воскреснути. Петро, Яків та Іван мимоволі відчули райське блаженство, а Ісус їм повідомив, що таке Царство Небесне приготоване усім, хто віритиме в нього...

Це свято ще називають Яблучним Спасом, адже до церкви цього дня йдуть святити яблука, груші, виноград, мед. Освячення плодів у день свята Преображення набуло в християнстві особливого символічного значення: воно символізує розквіт і плодючість усього створеного у нескінченому царстві життя.

До Спаса наші предки завжди намагалися закінчити жнива, адже після цього дня погода вже могла бути примхливою — з дощами і холодними днями та навіть заморозками. У народі з цього приводу казали: «Прийшов Спас — пішло літо від нас», «Від Преображення погода преображається», «Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас».

Повертаючись із церкви з кошиком свячених плодів, уся родина сідала розговлятися, адже свято припадає якраз на Успенський піст. Проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Святковою стравою на Спаса є печені яблука, також готують пироги й штруделі з яблучною начинкою, а запивають їх узваром або киселем.

Також цього дня поминають померлих. Тому варто відвідати могилки своїх покійних родичів, запалити спасівську свічку з нового воску та щиро помолитися за упокій душ усіх, хто відійшов у кращий світ.

Розділи: Традиції

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі