Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького орендувала для свого відділу у Жовкві – музею «Жовківський замок» – приміщення площею 120 кв м, що належать Державному історико-архітектурному заповіднику у м. Жовкві.
Зараз музей ліквідовують, оскільки Мінкультури затвердило нову структуру галереї, якою не передбачено такого підрозділу як «Жовківський замок». Дев’ять працівників скорочують, бо роботи для них в галереї немає.
Про це йдеться в офіційній відповіді гендиректора галереї Тараса Возняка на інформаційний запит ІА ZIK.
У документі йдеться, що згідно із наказом Міністерства культури України від 4 травня 2017 року затверджено нову структуру Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, якою не передбачено такого структурного підрозділу як музей Жовківський замок. За словами Тараса Возняка, розголос, піднятий у ЗМІ, є нічим іншим «як спекуляцією навколо цього, адже зі сторони це виглядає так, ніби весь відділ ЛНГМ займав цілісний майновий комплекс історико-архітектурного заповіднику «Жовківський замок». Насправді все трішки прозаїчно».
Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького орендує для розміщення експозиції приміщення площею 120 м кв у Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві, який був створений згідно з постановою КМУ від 10.08.1994 р. № 546. Початкове положення про нього і опис меж були затверджені розпорядженням голови Львівської обласної ради від 01.02.1995 р. № 85. До 2007 р. заповідник перебував у підпорядкуванні Львівської облдержадміністрації та утримувався за рахунок коштів районного бюджету.
Згідно з розпорядженням КМУ від 27.04.2006 р. № 251 заповідник з 1 січня 2007 р. переданий у підпорядкування Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, у 2007 році відомство затвердило нову редакцію положення про заповідник. Відповідно до розпорядження КМУ від 20 жовтня 2011 р. №1032-р, заповідник передано до сфери управління Міністерства культури України.
«Експозиція відділу галереї, яка розміщена у Жовківському замку складається з дев’яти музейних предметів, що є копіями полотен, виконаних друкованим способом», – зазначили в галереї мистецтв.
Що стосується музейного персоналу, який складається із завідувача сектора, наукового співробітника, музейного доглядача, двох технічних працівників та чотирьох сторожів, то їх звільняють у зв’язку із скороченням штату з дотриманням вимог та процедур, передбачених законодавством. Працівники уже про це попереджені. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького не змогла запропонувати роботу в інших підрозділах галереї через відсутність вакантних посад.
Тарас Возняк у відповіді також нагадує, що Львівська національна галерея мистецтв фінансується виключно із державного бюджету, і відповідно штатний розпис затверджується міністерством.
Екс-директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Лариса Разінкова-Возницька у коментарі ІА ZIK зазначила, музей у Жовкві займав важливе місце насамперед у житті міста.
«Там в основному проводилась виставкова робота, що є дуже важливим. По суті, це єдиний музей у Жовкві, – зазначила Лариса Разінкова-Возницька. – Борис Возницький старався, щоб кожен осередок мав музей, тим більше, Жовква входить до зони ЮНЕСКО. У той час існував заповідник, хоча не було коштів. Тому Борису Григоровичу віддали декілька кімнат. Там був створений цей музей – сектор галереї, де планували показати історію міста Жовкви і робити виставки».
Лариса Борисівна наголосили, дуже велику роботу там провадила Софія Каськун, яка була завідувачем музею.
«Окрім того, що у музеї показували історію замку, Софія Каськун розпочала виставкову роботу. У виставках брали участь художники з Польщі, Східної України, Львова, ті, які народилися у Жовкві. Потім розпочались пленери. Сюди приїжджали митці з різних регіонів і малювали Жовківський заповідник, ці унікальні споруди міста. Деякі картини вони забирали із собою, а деякі дарували музею.
Важливим для життя міста стали «Жовківські читання». Також що два роки відбувалися наукові конференції, участь у яких брало багато мистецтвознавців. Вони піднімали актуальні теми музейництва. Крім того, Софія Каськун організовувала різноманітні майстер-класи, відбувалася велика робота з дітьми», – розповіла Лариса Борисівна.
Вона наголосила, що у районних містах такі заходи просто необхідні: «Головне, що туди приходила молодь, адже вони не завжди можуть вибратися до Львова у музеї. А тут була жива розмова, відповіді на різноманітні питання. Такі музеї дуже необхідні! Борис Григорович це розумів. Те, що музей викинули із структури галереї – це злочин».
Софія Каськун в інтерв’ю «Вголосу» розповіла, коли новим гендиректором Галереї мистецтв став Тарас Возняк, він одразу заявив, що у Жовкві працює забагато людей.
«А у штаті у нас були: завідувач, науковий співробітник, доглядальниця, сторожі та прибиральниця. І при цьому новий директор не звертав уваги на те, що у нас немає навіть дров на опалення. Адже спершу у музеї опалення було електричним, яке нам обходилось дуже дорого – приблизно у 3 тисячі гривень. А тому ми були змушені грітись біля однієї батареї, яку і не щодня вмикали. Тому нам сторож просто у музеї поставив пічку. А працівники по парку шукали дрова – і так опалювали музей. Смішно казати, але навіть виставки ми своїми силами, без фінансування, возили у Львів. Натомість новопризначений директор сторожів та прибиральницю з нашої філії звільнив, залишивши лише доглядальницю. Я прекрасно розуміла, що ми виконуватимемо більше роботи, але погодилась на це, лиш би працював музей.
Про закриття нашої філії-музею я дізналась від директора Національного заповідника «Жовківський замок» Володимира Герича. Він зустрівся зі мною і каже, що з 1 травня музею «Жовківський замок» уже немає у структурі галереї, оскільки Тарас Возняк підписав наказ про його ліквідацію. А вже через кілька днів, не зважаючи на те, що я перебувала у відпустці, до мене прийшов юрист Галереї з вимогою, щоб я ознайомилась із новою структурою ЛНГМ ім. Б. Возницького, у якій нашого музею уже не було. А 15 серпня до нас знову приїхав юрист, привізши повідомлення, що через два місяці нас буде скорочено. От і все», – пригадала Софія Каськун.
Вона додала, що не знає, чим керується пан Возняк, бо й досі музейники не бачили його плану розвитку галереї: «Те, що він подавав – це були загальні фрази. Я не знаю, яке в нього бачення подальшої роботи. Дивлячись на це все, я не розумію, чому національним закладом культури може керувати людина без освіти, без належного рівня компетенції, як от пан Возняк».
Зазначимо, ІА ZIK в інформаційному запиті цікавилася не лише долею музею у Жовкві, а й долею інших відділів. Т. Возняк запевнив, що ліквідації жодного іншого підрозділу більше не передбачається.
Як повідомлялося, нове керівництво Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького ліквідовує свій сектор у Жовкві – музей «Жовківський замок».
Додамо, у своїй відповіді Тарас Возняк також наголошує, що Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького, а також він як керівник не підпадає під дію ст. ст. 5,6,22, 24, 25, 27, 29 Закону України «Про інформацію» та ст. ст. 1, 13,14, 19, 20 Закону України «Про доступ до інформації», оскільки не є ні суб’єктом владних повноважень, ні розпорядниками інформації, а відтак давати ту чи іншу інформацію – це його право, а не обов’язок, оскільки вимоги щодо надання інформації та застереження за відмову щодо надання інформації є безпідставними.
Нагадуємо Тарасу Возняку, що згідно з ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
А питання, про які йшлося в інформаційному запиті, стосуються і розпорядження бюджетних коштів.
