chrome firefox opera safari iexplorer

Українці мають або нарешті почати самі будувати власну державу, або ще 14 років сподіватись на «месію»

24 жовтня 2017 о 18:53

Насправді в українців сьогодні є дві альтернативи: або ще 14 років сподіватися на те, що черговий «месія» виведе нас на праведну путь і побудує щасливу державу (як відомо, месіанський шлях пов’язується з 40-річною «ходою» Мойсея по пустелі), або самим почати будувати Україну, в якій нам не соромно буде жити.

Про це відомий політик та громадський діяч Микола Томенко сказав сьогодні херсонським журналістам, аналізуючи сучасну політичну ситуацію в нашій державі.

«Я прихильник другої альтернативи: 26 років незалежності чітко продемонстрували нам, що сподівання на «месію», який врятує українців і зробить їх щасливими (звідки б він не був – з Росії, Америки, Грузії чи інших держав), або підтримка «якоїсь хорошої людини», яка нібито точно знає, що робити з Україною, – це не просто шлях у нікуди. Це – самообман з фатальними наслідками, який завершиться крахом української держави», – вважає Микола Томенко.

Після 26 років сподівань на чергового «месію» ми мусили би зробити адекватні висновки з помилок і нарешті всією УКРАЇНСЬКОЮ громадою почати будувати власну країну, застерігати наші традиції, пропагувати нашу культуру, відновлювати національну економіку… Це – єдиний, безальтернативний шлях для України, який я підтримую», – підсумував політик.

Сьогодні Микола Томенко під час перебування у Херсонській області нагородив учасників обласного інтелектуального конкурсу «Ігри патріотів Херсонщини», а також презентував останні проекти свого Фонду «Рідна країна»: «Український щорічник-2018», який щойно вийшов друком, та патріотичні підвіски-світловідбивачі (флайтери), які Фонд дарує дітям в рамках соціального проекту «Рідна країна – безпечна країна!».

20 квітня

Інші дати
Народився Павло Луспекаєв
(1927, м. Луганськ – 1970) – кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна ("Біле сонце пустелі"), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
«Багату землю сумерк обнімав. Десь обжинкова пісня ще дзвеніла, І липа запах медовий ширила – І дух в тих чарах млів і поринав. І в серці знов збудились поривання. Заворушилися важкі питання, Почулись творчі болі і розкоші… (Уляна Кравченко)
Розгорнути