chrome firefox opera safari iexplorer

Саймон Кузнець – харків’янин, який навчив світ рахувати ВВП і отримав Нобелівську премію

14 травня 2018 о 12:04
uamodna.com

Такої стрімкої кар’єри у Сполучених Штатах від нього ніхто не очікував. У 21 рік він переплив океан, записався на курси англійської мови, а у 26 – очолив один з комітетів в Національному бюро економічних досліджень.

У хаосі економічних процесів ХХ століття йому таки вдається знайти закономірності. Наприклад, вивести так звані цикли Кузнеця, за якими кожні 20-22 роки відбувається зростання технічного прогресу, населення і національного доходу. Але за ним неодмінно слідує спад.

Та найважливіше – він навчив американців рахувати валовий внутрішній продукт на душу населення. Такі ідеї лунали й раніше. Але тільки Кузнець зумів розширити поняття та дуже чітко й зрозуміло описати розрахунки. Уперше такі обчислення для конгресу США Кузнець провів у 1934 році, а з 44-го це стало загальносвітовою практикою.

Професор Гарвардського та Пенсильванського університетів, автор тридцяти книг, президент Американської економічної асоціації – здавалося дивним, чому Нобелівську премію вручили так пізно – аж у 1971 році. Відповідь проста – Нобель ніколи й не планував дарувати відзнаки економістам. Ця номінація з’явилася лише у 1968 році, і приурочили її до 300-річчя Швейцарського банку. Кузнець став четвертим лауреатом у світі.

Саймон Кузнець викладає в університеті

Усе своє життя Кузнець заявляв, що народився в Харкові і тільки після смерті дружина сказала, що насправді чоловік походив із білоруського містечка Пінськ. Учений протягом життя оминав тему свого дитинства, не розповідав нічого рідним, що викликало підозри. Це й змусило журналістів та біографів провести розслідування і виявити, що саме приховував економіст.

Вони й з’ясують, що мама переїхала із семирічним сином до своїх родичів у місто Рівне, а батько – головний бухгалтер пінського відділення Азово-Донського банку – залишився. У 1910 році, коли сім’я була в безпеці, викрав у банку близько 100 тис рублів, частину перевів у німецький банк, ще позичив у заможних містян 15 тисяч і втік до Європи. Звідти емігрував до США.

Хлопця тим часом віддали у Рівненську гімназію – в архівах досі зберігається журнал успішності. Виявляється, учений, який міг підрахувати дохід американської економіки, у дитинстві не надто любив математику – отримував трійки і четвірки.

Саймон Кузнець отримує Нобелівську премію

У 1915 році родина переїжджає до Харкова. Згодом Саймон вступить до Комерційного інституту, і хоч провчиться лише 2 роки, здобуде настільки ґрунтовні знання, що 19-річному хлопцеві довірять очолити відділ статистики праці у раді профспілок Української радянської республіки.

Перерозподіл земель після Першої світової війни перетворив Рівне на польське місто. Родина Кузнеців виїхала до Варшави, а звідти – до Нью-Йорка. У березні 1922 року Саймон уперше за 12 років зустрівся з батьком.

Джерело: 24tv.ua

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути