chrome firefox opera safari iexplorer

129 років тому  народився Ігор Сікорський – геніальний український авіаконструктор

06 червня 2018 о 10:26
expres.ua

Його називали «містер Гелікоптер». Перед його генієм шанобливо схилялися рятувальники і врятовані, пілоти й колеги-конструктори, бізнесмени-авіаперевізники й світові лідери.

А все почалося тоді, коли в ранньому дитинстві хлопчика зачарувала мамина розповідь про  Леонардо да Вінчі, який працював над кресленнями «залізного птаха». 

Через багато років Ігор Сікорський втілить мрію великого Леонардо. Він створить і підніме в повітря свої літаки й гелікоптери…

6 червня 1889р. в родині відомого київського психіатра Івана Сікорського народився син. До слова, Іван Олексійович був вельми шанованою людиною: доктор медицини, завідувач кафедри Святоволодимирського університету, знаний громадський діяч, чиї риси  В.Васнецов відтворив у образі Івана Предтечі, коли розписував Володимирський собор. 

Мама, Марія Стефанівна, інтелігентна, освічена — присвятила себе родині. У своїх п’ятьох дітях зуміла виплекати жагу знань, цікавість до навколишнього  світу,  любов до книги. Ігореве дитинство осяяне материнською ніжністю, світлом наук і мистецтв. 

1900р. Ігор Сікорський вступив до найкращої на той час гімназії — Першої київської, яка давала відмінні гуманітарні знання. Та хлопця  більше вабили точні науки, тож батьки віддали його до Петербурзького  Морського кадетського корпусу, де вже навчався старший Ігорів брат. Вже тоді юнак захопився конструюванням.  

Наприкінці 1903р. преса зарясніла сенсаційними повідомленнями:  американці Вилбур та Орвел Райти здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки.  

1906р. Сікорський закінчує навчання із загальних дисциплін і залишає Морський корпус. Півроку навчається у паризькій технічній школі  Дювіньйо де Ланно. Затим повертається до Києва, вступає до Політехнічного інституту. Заснований 1898р. за зразком паризької  Еколь Політекнік, інститут  давав ґрунтовні  знання з математики, фізики, хімії.  Водночас студенти працювали на виробництві та в інститутських лабораторіях, займалися науковою роботою в профільних гуртках.

1906р. при  механічному відділенні інституту була створена  повітроплавна секція —  з відділами аеропланів, гелікоптерів, орнітоптерів та двигунів. Тут у 1909–1912р.р. було сконструйовано близько 40 типів літаків. Ігор Сікорський  став одним із найактивніших учасників  гелікоптерного відділу.  

Влітку 1908р. Сікорський почав розробляти свій перший вертоліт – у авіагаражі Київської політехніки  та на подвір’ї  батьківського обійстя. Взимку 1909р. вирушив  до Парижа, щоб придбати  двигун необхідної потужності та підвищити рівень своїх знань про конструювання літальних апаратів.  Конструктор перших  планерів, професор КПІ М.Делоне дав рекомендаційного листа на ім’я найвідомішого авіатора —  Фердинанда Фербера. Останній став інструктором польотів І.Сікорського.

Навесні 1909р. Сікорський повертається додому. Везе купу корисної літератури, а головне – двигун «Анзані» для гелікоптера.

Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910р., — так і не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності.

Сікорський береться до створення аероплана. Разом з  друзями організовує авіамайстерню, набирає помічників з числа студентів, наймає робітників – слюсарів, теслярів тощо. І.Сікорський та його однодумці – Ф.Билинкін і В.Йордан – створюють літаки БіС-1 і БіС-2 та аеросани, що мали великий успіх під час київських спортивних свят.  За якийся час у майстернях, що перейшли під одноосібне порядкування  Сікорського, були виготовлені  літаки С-3,С-4, С-5 та С-6. На останньому І.Сікорський 29 грудня 1909р. побив світовий рекорд швидкості: 111 км/год.  

На основі глибоких знань, отриманих в інституті, Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання літальних апаратів. 

У квітні 1912р. новий витвір конструктора — літак С-6А – на Московській виставці повітроплавання  був відзначений Великою золотою медаллю.  

Після цієї перемоги Ігоря Сікорського запросили  на посаду головного конструктора авіаційного відділення «Російсько-Балтійського вагонного  заводу». Це був час великих здобутків: Сікорський значно пілвищив потужність, а водночас – надійність і безпеку експлуатації своїх літаків, обладнавши їх кількома двигунами. З’явилися багатомоторні аероплани «Гранд», «Руський витязь». Тут був створений  чотиримоторний «Ілля Муромець» (С-22)- найкращий літак часів Першої світової. Тут розроблялося    озброєння «Муромця», була організована  Ескадра повітряних кораблів, проходили навчання екіпажі.  Саме на «Іллі Муромці» конструктор встановив світовий рекорд висоти польоту — 2000 метрів. У червні 1914р. Сікорський з екіпажем  здійснив рекордний переліт  Петербург–Київ–Петербург.

Під час Першої світової війни імперська армія  була  озброєна  аеропланами І.Сікорського: багатомоторні    біплани «Ілля Муромець» зі швидкістю 140 км/год. та висотою польоту 4 тис. метрів; легкі винищувачі, морські розвідники, двомоторний винищувач-бомбардувальник, штурмовик… Левову частку свого часу конструктор проводив у зоні бойових дій, аби відстежити, як «поводиться» його дітище в реальних умовах…

Потім прийшли більшовики й цілковито  припинили розвиток авіапромисловості. Дехто з фахівців емігрував, дехто перекваліфікувався, щоб якось вижити. Сікорський виїхав за кордон. Незадовго до того поховав батька: Івана Олексійовича  як переконаного монархіста мали заарештувати, та він «встиг» померти й до чекістських пазурів не потрапив. Самого Ігоря Івановича попереджали  знайомі, що мали своїх знайомих у «органах»: за ним от-от прийдуть.  

У березні 1918р. Ігор Сікорський емігрував  до Франції, а за якийся час —  до США.

Настали роки бідності й поневірянь. У Штатах стрімко скорочувалося авіавиробництво. Конструкторові поталанило влаштуватися  на роботу — викладачем математики у нью-йоркській вечірній школі для емігрантів -та подеколи читати лекції про авіацію.  Однак Сікорський не полишає справу свого життя: починає працювати  над розробкою пасажирсько-вантажного літака.

Незабаром знайшлося кілька втікачів з більшовицької Росії, які мали можливість допомогти у втіленні проекту. 1923р. постала компанія  Sikorsky Aeroengineering Corporation.  Площі орендували у птахоферми в Лонг-Айленді. Деталі шукали переважно  на автозвалищах.  Грошей постійно бракувало. Оголосили передплату на акції компанії. Коли стало геть сутужно, видатний композитор Сергій Рахманінов купив акцій на 5 тисяч доларів і погодився – задля реклами – стати віце-президентом корпорації.  Так з‘явилася можливість винайняти справжній ангар на аеродромі, купувати деталі та матеріали.

1924-й  – рік появи першого американського літака Сікорського,  S-29A. Він міг  перевозити 1900 кг вантажу,  злітав з нвеликих майданчиків. Через три роки літак придбав  пілот і бізнесмен Роско Тернер, який, своєю чергою, продав його голівудській кіностудії,  де «залізний птах» знявся у фільмі про Першу світову війну.

Знайшлися промисловці, готові вкласти гроші у спорудження нових літаків.  Протягом трьох років  було їх споруджено чотири, серед них —  пасажирський S-38, настільки вдалий, що компанія, продавши його, придбала земельну ділянку в Статфорді (Коннектикут), де побудувала авіазавод.  Великим успіхом Сікорського-конструктора стало створення чотиримоторної амфібії  S-40, яка перевозила 40 пасажирів на відстань 800 км або 24 – на 1500 км.

Ігор Сікорський повернувся до гелікоптерів. Слід сказати, що 1938р. Конгрес США ухвалив білль, яким скеровувалося  3 млн доларів на створення вертольотів для армії, й саме тоді конструктор завершив конструювання нового зразка гелікоптера. У вересні 1939р. він був готовий випробувати  свій  VS-300 (S-46). А 1942р. повітряний флот США взяв на озброєння гвинтокрил XR-4 (VS-316). Модернізований та обладнаний двигуном у 180 кінських сил, він використовувався військами до кінця Другої світової війни у США та  Великій Британії.

На початку 1944 р.  вертольоти Сікорського  вперше у світі брали участь у рятуванні моряків з американського есмінця «Тернер», потопленого німецькою субмариною.

По війні у США  було створено понад  340 фірм, які зайнялися розробкою гелікоптерів. Однак фірма Сікорського перемогла у складній конкурентній боротьбі й стала світовим лідером вертольотобудування і в США, і в цілому світі. Гелікоптери Сікорського успішно використовуються в армії, береговій охороні, рятувальних та санітарних службах, у різних галузях господарства.  До речі,  конструктор вважав головною місією своїх вертольотів саме рятування, а не бойові дії. Гвинтокрили Сікорського, за свідченням сучасників, врятували понад півтора мільйона  життів.

1952р. гелікоптер Сікорського S-55 здійснив трансатлантичний переліт.

Невдовзі S-56 став найбільшим у світі вертольотом, який міг переносити вантаж у 4 тонни.

Останньою роботою Ігоря Сікорського став вертоліт S-58, розроблений у 1954–1955р.р. Він використовувався  в понад 50 країнах світу – як в армії, так і в цивільній авіації.   

1957р.І.І.сікорський завершив свою діяльність головного конструктора компанії, залишившись технічним консультантом. Компанія, обладнана найновішою технікою,  випускала  щомісяця 45–55 вертольотів. Творінням  Сікорського  належала більшість світових рекордів. Копорація  Sikorsky Aircraft донині посідає провідне місце у світовому вертольотобудуванні.

Ігор Іванович Сікорський помер легко і спокійно – уві сні —   26 жовтня 1972р.  Під час похорону в небі над жалобною процесією слід від літаків утворив великий білий хрест… 

У Радянському Союзі ім’я Ігоря Сікорського  було «забороненим».  А коли й згадувалося, то лише негативно:   «білоемігрант», царський улюбленець… Лише в незалежній Україні вийшли друком об’єктивні публікації про нашого великого співвітчизника. На будівлі колишніх майстерень КПІ була встановлена меморіальна дошка. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем щороку отримують стипендію ім. Ігоря Сікорського.

14 травня 2008р. на території Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені  Ігоря Сікорського» встановлено пам’ятник геніальному авіаконструктору. Постамент прикрашає вислів І.І.Сікорського: «Знімаю капелюха перед Альма-Матер, яка підготувала мене до підкорення неба».  

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути