chrome firefox opera safari iexplorer

Оновлена Тарасова світлиця знову готова приймати гостей

27 червня 2018 о 14:02

3 липня о 12:00 в Каневі на Чернечій горі відбудеться відкриття після реставраційних робіт першого народного музею Шевченка – Тарасової світлиці.

Нагадаємо, що відновлення покрівлі будівлі було ініційоване головою фонду «Рідна країна» Миколою Томенком і відбулося за тісної співпраці з директором Шевченківського заповідника Мар’яном Піняком, директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексієм Лукашевичем та працівниками Канівського природного заповідника. За його словами, світлиця востаннє була перекрита у 2008 році соломою, але за 10 років у 50% покрівлі з`явилась технічні недосконалості  і, відповідно, це створило серйозну загрозу як для всієї будівлі, так і для експозиції. Олексій Лукашевич також наголосив, що на сьогоднішній день залишилось дуже мало майстрів, які можуть якісно перекрити дах очеретом. Така покрівля, за словами експертів, буде надійно захищати дах 20-25 років.

На честь завершення реставрації, Голова фонду «Рідна країна» Микола Томенко запрошує в цей день долучитись до толоки, щоб упорядкувати територію навколо Тарасової світлиці після робіт.

Довідково

Вперше така хата на народні кошти була збудована на Тарасовій горі у 1884 році одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили, коли 1 серпня на ній був встановлений чавунний пам`ятник-хрест, виготовлений на заводі Термена в м. Києві.

Стояла ця хатина поблизу поетової могили. В одній її половині жив Іван Олексійович Ядловський (1846 – 1933 рр.), котрий півстоліття вірно охороняв Шевченкову могилу. Після смерті був похований на території заповідника.

Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути