chrome firefox opera safari iexplorer

24 липня: це цікаво знати

24 липня 2018 о 09:39

«Що за дівчина-краса.

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

Хто вона, чия і звідки,

Князь докладно розпитав,

А на другий день по неї

І сватів своїх послав.

І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села,

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була.»
Олександр Олесь

За церковним календарем 24 липня вшановують рівноапостольну Ольгу, у хрещенні Олену – княгиню Київську – дружину князя Ігоря, канонізовану Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945–964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.

За описом Нестора-літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині й росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.

Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.

Ім’я Ольга зі скандинавської перекладається, як світла, незалежна, з почуттям гідності.

Також у цей день вшановується пам’ять великомучениці Євфимії Всехвальної. У народі цей день називали Єфимії-стожарниці, оскільки стоїть дуже спекотна погода. Часто цей день буває грозовим. У цей час починають випадати роси. З давніх часів кінець липня – росяна пора. Ці роси шкідливі для помідорів. Наші пращури помітили, якщо в цей день сонячно, то урожай зернових культур буде хорошим.

У народі 24 липня, в день іменин Ольги, підмічають: якщо гримить глухо і вдалині – до негоди, а якщо близько і гучно – до злив і спеки.

Іменинниками 24 липня є:
Ольга, Єфимія, Олена.

В цей день народилися:

1833 – Петро Перемежко – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.

1844 – Ілля Рєпін – визначний художник-реаліст українського походження.

1907 – Василь Мисик – поет, перекладач. Був репресований.

1928 – Ігор Дмитренко – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.

Події 24 липня:

1990 – уперше біля будинку Київської міської ради на вулиці Хрещатик поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор.
1991 – урочисто відкрито пам’ятну таблицю в Батурині в пам’ять гетьмана Івана Мазепи.
1991 – у Києві створено Спілку офіцерів України.

Чи знаєте ви що:

24 липня за старим стилем народився визначний художник-реаліст українського походження Ілля Рєпін. Його пращури були українцями Ріпами. І Ілля, який народився на Харківщині, зберіг своє відчуття належності до українців, зокрема, себе він малював у вигляді козака, що спирається на гармату. «Час вже подумати про український стиль у мистецтві», – відзначав митець.

І на підтвердження своїх слів створив чимало полотен на українську тематику, наприклад, «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Цю картину він намалював у двох варіантах, один варіант зберігається у Москві, а другий – у Харківському державному музеї образотворчого мистецтва.

За словами самого Рєпіна, дуже важко йшла робота над історичним полотном «Запорожці пишуть листа турецькому султану», в якому прославив героїчне минуле українського народу, показав волелюбний характер, непокірність січового козацтва. Ілля Рєпін довго працював над кожною постаттю, роками виношував окремі образи, винаймав декілька натурщиків, а потім поєднував їхні риси в один неповторний образ. Художник навіть не сподівався закінчити полотно і на деякий час «закрив картину». Влітку 1880 р. приїхавши до Качанівки (нині Чернігівської обл.), та скориставшись козацьким розділом колекції Василя Тарновського-молодшого у кабінеті-музеї господаря, на другому поверсі палацу, Рєпін змальовував козацький одяг, зброю, шаблі, пряжки, широкі пояси, вишивку, ґудзики, мідні кувшини, баклаги для вина порохівниці та похідні чорнильниці, бандури, кобзи. Все це дійсно було багатим і безцінним матеріалом для картини, тому що деякі предмети в колекції були єдиними в світі. А ще кожного вечора ходив по селах, підшукував типажі селян, змальовував дивні краєвиди та заносив все до альбому. Перебуваючи в Качанівці протягом двох місяців (серпень, вересень 1880 р.), Рєпін зробив близько трьохсот замальовок. На картині Рєпін відобразив і самого господаря Качанівки Тарновського-молодшого в образі худорлявого козака в чорній смушевій шапці, що стоїть праворуч від писаря. Публіка побачила «Запорожців» на ювілейній виставці Іллі Рєпіна в 1891 році.

Залежно від того, де і над якою тематикою працював І.Ю.Рєпін, періоди його творчості можна визначити як український та російський. Проте з Україною Ілля Рєпін був пов’язаний не тільки походженням, але й чуттєво. Він був закоханий в українську природу, людину, фольклор та, як зазначалося, висував проблему українського стилю в мистецтві. Рєпін був членом журі комісії, метою якої було створення пам’ятника Т.Шевченку до 100-річчя з дня народження поета й художника. Сам він став членом-засновником Спілки захисту пам’ятників Т. Шевченка. Художник допомагав комітету при Спілці образотворчих мистецтв ім. В.Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути