chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві започаткували вербову алею Шевченка

18 квітня 2011 о 11:49

16 квітня у Голосіївському парку культури та відпочинку міста Києва відбулося традиційне щорічне висадження дерев, що є символами українського народу.

Про це повідомляє прес-служба Заступника Голови ВР Миколи Томенка.

У повідомленні йдеться про те, що тиждень перед Великоднем називається Вербним, а тому по всій Україні здавана прийнято висаджувати гілочку свяченої верби. «Окрім того, — наголосив Микола Томенко, — метою цієї акції є популяризація національних символів та пропаганда екологічної освіти».

Він нагадав, що, перебуваючи у засланні в Мангишлацькому степу, Тарас Шевченко сам збудував собі справжню українську хату, викопав криницю та посадив у жовтні 1850 року вербову гілку, яка, несподівано для самого Шевченка, прийнялася. З часом довкола верби розкинувся справжній сад, який зберігся і до цього часу, незважаючи на суворість клімату.

«Тарасова верба» вистояла 150 років, гілочки з неї розрослися вербами в декількох містах України. Одну з таких гілок Тарасової верби передали у Стрий, а з верби, яка виросла вже у Стрию, – до Сторожинецького дендропарку.

Микола Томенко додав, що три гілочки посадили у вигляді арки, проте з них «прижилася» тільки одна. Таким чином, з 1969 року у Сторожинці росте «внучка» Тарасової верби.

Саме гілочки з цієї верби, яка вважається «внучкою» Тарасової, і були висаджені у Голосіївському парку. «Вони започаткують вербову алею Тараса Шевченка», — сказав Микола Томенко. Він також додав, що вже за два роки гілочки цієї верби будуть передані до низки шкіл, музеїв, аби вони на своїх подвір'ях мали змогу висадити вербовий сад.

18 листопада

Інші дати
Сьогодні відзначають:
  • День сержанта Збройних Сил України.
 
Розгорнути
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути