chrome firefox opera safari iexplorer

Платних послуг для студентів побільшало

23 вересня 2010 о 23:32

Кабінет Міністрів ухвалив кілька постанов, що стосуються освіти, серед яких — перелік платних послуг, що можуть надаватися у вузах.

У переліку є як ті, що вже давно є платними (приміром, ламінування, ксерокопіювання або одержання другої вищої освіти), а також нові («пеня» за пропущені заняття і за послуги бібліотек у неробочий час).

За словами студентів, неофіційно в деяких вузах за це вже давно беруть гроші. На думку керівництва вузів, платні послуги — рішення правильне. «Викладачу за понаднормову роботу потрібно платити? Так», — упевнений ректор Тернопільського педуніверситету Володимир Кравець.

Студенти нововведеннями незадоволені, але відзначають, що «розкривати гаманець» звикли. «У нас пропуск заняття з неповажної причини — 28 гривень», — розповідає студентка з Національного медуніверситету.

Відповідно до Постанови КМУ, платним стає також зовнішнє незалежне оцінювання (тестування). «Природно, це стосується не всіх тестів», — пояснила заступник міністра освіти Ірина Зайцева. «Основні три предмети будуть безкоштовними, але якщо людина хоче складати більше або хоче поліпшити свій результат за минулий рік, вона має платити за це», — пояснила вона.

Платною стане і студентська (курсантська та інші) форма у вузах, де вона потрібна. Хоча, частіше, за неї курсанти платять і так. «У нас тільки сироти одержують форму безкоштовно. Інші платять близько тисячі гривень за комплект», — розповідає перший проректор НАУ Максим Луцький.

У подальших планах Міносвіти — повернути вступні іспити у вузах разом з тестуванням, а також позбавляти стипендії студентів за трійку у заліковці.

Варто нагадати, що прем`єр Микола Азаров раніше оголосив про необхідність регулярно проводити перевірки якості знань українців після закінчення навчання у вищих навчальних закладах. «Необхідно провести оцінку якості отриманих випускниками знань. Такі перевірки необхідно проводити як на останніх курсах (навчання), так і через 3, 5 і більше років після закінчення вузів», — сказав Азаров.

Матеріал з сайту http://www.pravda.com.ua

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути