chrome firefox opera safari iexplorer

“Запорізьку Січ” відроджено!

21 вересня 2010 о 12:42

11 жовтня 2009 року на території Національного заповідника-острова «Хортиця» було відкрито новий історико-культурний комплекс «Запорізька Січ».

Заступник Голови ВР Микола Томенко, виступаючи на відкритті комплексу, наголосив, що його будівництво – це позитивний приклад того, як добрі справи об’єднують різних людей. «Історія відтворення Запорізької Січі на Хортиці – це доказ того, що справжній патріотизм будується на відновленні героїчної та успішної історії України», — сказав він.

«Історико-культурний комплекс «Запорізька Січ» – це фактично єдиний об’єкт за часів незалежності України, будівництво якого задекларовано і успішно завершено за 5 років», — наголосив М.Томенко.

Він подякував всім, хто взяв участь у будівництві об’єкту та вручив подяки людям, які найбільше долучилися до втілення цієї ідеї: заступнику Голови Правління – фінансовому директору ВАТ «Запоріжсталь» Олександру Рабцуну, Голові Державної митної служби України Анатолію Макаренку, Голові Правління ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» Миколі Євдокименку, Генеральному конструктору ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» Федору Муравченку, депутатам Запорізької облради Юрію Ружину та міськради Євгену Черняку та іншим.

Історія будівництва

Ідея створення на Хортиці архітектурного ансамблю – узагальненого образу козацьких столиць XVI-XVIII ст. — виникла ще в 60-х роках ХХ століття, однак згодом, виходячи з ідеологічних міркувань, було прийнято рішення про відмову від будівництва «Січі» на Хортиці.

Вже за часів набуття Україною незалежності призабута ідея створення комплексу «Запорозька Січ» отримує друге дихання. Проте, кошти на створення комплексу були виділені лише через десять років. 14 жовтня 2004р., тобто рівно 5 років тому, відбулася урочиста закладка комплексу. Першу ж фінансову підтримку в обсязі 5 мільйонів гривень надав уряд Юлії Тимошенко у 2005р. Левову частину фінансування взяв на себе Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Остання стадія будівництва комплексу розпочалася 19 червня 2009 року зі старту всеукраїнської акції «Відродимо Запорозьку Січ!», що проходила за ініціативою заступника Голови ВРУ Миколи Томенка. Перші внески (по 50 тисяч гривень) на завершення будівництва комплексу зробили Микола Томенко від свого Фонду та меценат Євген Черняк. Метою ж рекламної кампанії було закликати всіх небайдужих долучитися до завершення будівництва Комплексу, зателефонувавши або надіславши СМС.

Ініціатор Акції Микола Томенко згадує: «У нас була мета спільними зусиллями простих громадян, громадських діячів та бізнесменів зробити все, щоб відкрити комплекс «Запорізька Січ» цього року на велике християнське свято — Покрову Пресвятої Богородиці, яка, як відомо була покровителькою козаків». До оргкомітету нашої акції ввійшли відомі українські спортсмени, музиканти та артисти. Це і тенісист Андрій Мєдвєдєв, співачка Ірина Шинкарук, багаторазовий рекордсмен Книги Рекордів Гіннесу Дмитро Халаджі, танцюрист Влад Яма, народний артист України Анатолій Хостікоєв, популярні музиканти Валерій Харчишин і Олександр Положинський та інші. Інформаційну підтримку акції здійснювали телеканали ICTV, Рада, М1, М2, TVi, Національна радіокомпанія України, Hit FM, Русское радио та інші провідні вітчизняні ЗМІ.

Загалом, протягом акції до благородної справи долучилися тисячі громадян з різних куточків країни, що дало змогу зібрати близько 1 мільйона гривень. Зокрема, з мобільних телефонів різних операторів надійшло 3645 СМС, також отримано біля тисячі дзвінків зі стаціонарних телефонів мережі Укртелеком. Значна частка коштів надійшла від благодійників та меценатів.

Про комплекс

Загальна територія історико-культурного комплексу «Запорізька Січ» сягає трьох гектарів. Місцем розташування новостворюваної Січі стало мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на греблю Дніпрогесу, скелі та острови, що нагадують колишні грізні дніпровські пороги.

Комплекс розділяється на дві частини: більша — «Внутрішній Кіш» та менша — «Зовнішній».

В комплексі представлені шість козацьких «курені» двох типів, за архітектурою та матеріалом виконання; у великому курені зрубної конструкції поряд з В'їзною вежею під ґонтовим дахом розміститься експозиція, в якій буде реконструйований інтер'єр житла рядових січовиків. Неподалік від нього, в турлучному курені під очеретяним дахом, буде створено виставкову залу.

В двох «курінних скарбницях» — невеличких зрубних будівлях з відкритим ґанком вестиметься торгівля «січовими» сувенірами. Експозиція «будинку кошового» представлятиме собою реконструкцію інтер'єру помешкання козацького лідера. В одній з кімнат відвідувачі зможуть побачити світлицю-приймальню кошового, в іншій — його особисті покої.

В двох експозиційних залах «військової канцелярії» знайдуть своє місце кімната канцеляристів та кабінет військового писаря. Класна кімната «січової школи», стилізована під старовину, зможе приймати слухачів лекцій про козацьку минувшину. В новоствореному січовому цейхгаузі — «пушкарні» розмістяться зразки артилерії козацьких часів.

В центрі архітектурного ансамблю «Внутрішнього кошу» комплексу постала 22-метрова дерев'яна трибанна церква Покрови Пресвятої Богородиці, побудована в стилі українського бароко. Дах і куполи храму, відповідно до історичних джерел, вкриті міддю. Внутрішнє убранство церкви своїми стилістичними особливостями також відповідатиме церковним інтер'єрам часів запорозького козацтва. Передбачається, що в новоствореній січовій церкві на великі свята правитиметься служба.

Вся територія «Внутрішнього кошу» обнесена ровами і земляними валами з укріпленим на них частоколом. Вони примикають до трьох високих (до 20 м) оборонних веж — «В'їзної», «До Дніпра» і «Вежі-дзвіниці», з верхніх відкритих галерей яких відкриваються чудові краєвиди Хортиці, Дніпровських скель та панорама греблі Дніпрогесу.

В «Зовнішнім коші», або «торговельно-ремісничім передмісті Січі», розташуються інтерактивні об'єкти — кузня і гончарня, в яких, за задумом, відвідувачі зможуть власноруч прилучитися до традиційних народних ремесел минулого.

В постійно діючій корчмі відвідувачі комплексу зможуть поласувати справжніми козацькими стравами, а в «грецькій хаті» — гостьовому будинку, залишитись на нічний відпочинок, щоб продовжити знайомство з пам'ятками Хортиці вже наступного дня.

Не дивлячись на те, що попереду ще багато роботи з наповненням експозицій оригінальними предметами козацького часу або ж їх високоякісними копіями, та вже зараз можна сказати, що комплекс «Запорізька Січ» фактично відбувся і являє собою вельми цікавий об'єкт, який в змозі надати відвідувачу цілісне враження про традиційну архітектуру і фортифікаційну практику минулого, прилучити гостей Хортиці до героїчної історії нашого краю.

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути