chrome firefox opera safari iexplorer

За показниками тривалості життя ЄС випереджає Україну на 11 років

07 жовтня 2010 о 15:54

За статистикою, у 2010 році середня тривалість життя українських чоловіків складає 62, а жінок – 74 роки. З такими цифрами ми опинилися на 150 місці у рейтингу тривалості життя серед країн світу. З-поміж наших сусідів нам вдалося перегнати лише Росію, де чоловіки, в середньому, живуть на 3, а жінки на 1 рік менше.

Для порівняння, наші країни-сусіди: Білорусь за цими показниками опинилася на 141 місці, Молдова — на 136, Румунія — на 119, Угорщина — на 109, Польща — на 75. 39 сходинку рейтингу за тривалістю життя посідає Європейський Союз, де чоловіки живуть у середньому 76, жінки – 82 роки.

На днях екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук, оприлюднюючи відповідну статистику тривалості життя українців, зазначив, що вона збільшилася на 1,3 року вперше за 100 років, адже з 1906 до 2007 року ніякого зростання не спостерігалося.

Отже, загальна тривалість життя українців складає 68 років, європейців – 79 років. Тому якщо на 1 рік збільшення нашої тривалості життя іде століття, то щоб принаймні наздогнати сьогоднішні цифри ЄС нам знадобиться близько 10 століть (!).

Чим ми гірші? Як нам збільшити тривалість життя? Що робить влада у цьому напрямку? Чи допоможуть цьому обіцяні президентом 50 мільйонів українців та пенсійна реформа? Чи, можливо, варто подивитися трохи в іншому напрямку, наприклад, на підвищення якості нашого сучасного життя? Все це питання до дискусії. Але так хочеться, щоб, наприклад, на відпочинку за кордоном серед туристів-німців, французів чи італійців можна було побачити і українських розслаблених, задоволених та здорових бабусь і дідусів!

Тривалість життя в країнах світу станом на 2010 рік
[table id=3 /]

2 листопада

Інші дати
2 листопада відзначають: 
  • Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Розгорнути
Народився Антін Манастирський
(1878, с. Завалів, Тернопільська область – 1969) – український художник, графік. Автор творів «Портрет матері», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні».
«Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». (Антін Манастирський)
Розгорнути
Народився Остап Грицай
(1881, с. Княжпіль, Львівіська область – 1954) – український поет, літературознавець, перекладач. Автор соціально-психологічної поеми «Утеча Олекси Перхуна», циклів новел філософського та релігійного змісту, численних літературно-критичних статей про українських та західноєвропейських письменникі, здійснив німецький переклад «Слова о полку Ігоревім» та понад 30 поезій Т.Шевченка.
Розгорнути
Народився Олександр Білецький
(1884, м. Казань, Росія - 1961) - літературознавець, академік. Тривалий час очолював Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Розгорнути