chrome firefox opera safari iexplorer

Софійський собор можуть віддати Московському патріархату

26 грудня 2010 о 15:35

Головну складову заповідника «Софія Київська» — Софійський собор — можуть передати Лаврському заповіднику, який, у свою чергу, може повністю перейти у власність Української православної церкви Московського патріархату.

З відповідної пропозицію виступила на засіданні Гуманітарної ради (дорадчий орган при президентові) заступник глави Адміністрації глави держави Ганна Герман, пише «Газета по-київськи».

«Мова йшла про те, щоб кошти, які виділяються на обидва пам'ятники, перерозподілити і зосередити в одних руках. У чиїх саме — ще належить вирішити. Не секрет, що Московський патріархат дуже би хотів поширити свій вплив і на Софію», — розповів Кость Бондаренко, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна, член Гуманітарного ради.

Він наголосив, що ідею об'єднати заповідники члени Гуманітарного ради не підтримали, але вона ще буде обговорюватися.

Варто при цьому нагадади, що у липні, напередодні візиту патріарха Кирила до Києва, митрополит Володимир направив листи до вищого керівництва країни з проханням дозволити проводити у Софії щоденні служби.

Зараз «Софією Київською» опікується Мінрегіонбуд. Заповідник не використовується в релігійних цілях, у ньому ведеться лише наукова і реставраційна робота. Натомість чимала частина площі Лаври – «нижня» територія, перебуває у віданні Української православної церкви Московського патріархату.

Заповідники об'єднує майже тисячолітній вік деяких споруд, архітектурний стиль і загальний охоронний номер у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«До списку ЮНЕСКО „Києво-Печерська Лавра“ та „Софія Київська“ входять під одним охоронним номером 427, але є різними заповідниками. Їх слід об'єднати, оскільки вони були включені як пам'ятники архітектури одного періоду Київської Русі», — переконана архітектор Лариса Скорик, член Гуманітарного ради.

Водночас гендиректор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська переконана, що об'єднання заповідників під Міністерством культури означає «знищення всіх напрацювань».

«Музейна робота дуже важлива, але не варто забувати, що пам'ятники розташовані в агресивному міському середовищі, і на чолі має стояти їхнє збереження. У Мінрегіонбуді їм забезпечено спостереження за участю високопрофесійних архітекторів, будівельників, реставраторів», — пояснила вона.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути