chrome firefox opera safari iexplorer

Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури

03 грудня 2010 о 14:33

Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури — на їх місці ростуть будівлі зі скла і бетону. Як пише видання «Кореспондент», не всі старі споруди заслуговують бути довгожителями, — намагаються захистити забудовників архітектори.

Належний головному архітекторові Києва початку ХІХ століття Андрію Меленському, творцю першого генплану міста, колись двоповерховий особняк на Подолі в кінці жовтня був затягнутий зеленою сіткою, а у дворі будинку з'явилася будівельна техніка. Тут планується звести чотириповерховий готельно-офісний центр.

Історики обурені: пам'яток архітектури, як цей, побудованих в стилі класицизму, в Києві залишилися одиниці. Проте в архітектурно-будівельній компанії «Еліт Груп», яка розробила проект реконструкції садиби, запевняють, що не будуть переробляти будівлю.

Втім, у борців за збереження архітектурної спадщини впевненості в тому, що забудовники говорять правду, немає: дуже часто їх колеги порушують у столиці своє слово. До того ж зовсім неподалік, на Набережно-Хрещатицькій, незадовго до цього знесли будівлю першої київської водопровідної станції, побудовану 200 років тому, яка до 2009 року мала статус пам'ятки архітектури.

На цьому місці компанія «Будсервіскомплект», власником якої є австрієць Вольфганг Мюллер, збирається побудувати стилізований під морський лайнер офісно-готельний комплекс з підземним паркінгом, вклавши в нього близько $ 100 млн.

За даними Миколи Пархоменка, першого заступника голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, в Україні близько 20 тисяч будівель зі статусом пам'ятки архітектури, і кожен рік близько сотні з них країна втрачає.

Забудовники йдуть у наступ на пам'ятки архітектури через брак вільних земельних ділянок у центральних частинах міст і при цьому в один голос заявляють: займатися реставрацією їм невигідно. Держава не заохочує таке прагнення і навіть навпаки — створює бюрократичні перепони.

Член президентської ради Національної спілки архітекторів України та колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба знаходить в цій дилемі позитивний момент. У тому, що історичний центр модернізується, він бачить прогресивну тенденцію. За словами Глеби, наприклад, у Києві всього близько 600-700 пам'яток архітектури, які можна і потрібно зберегти, а інше — без жалю знести.

Детальніше про знищення сотень пам'яток архітектури читайте у № 46 видання «Кореспондент» від 3 грудня 2010 року.

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути