chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські вчені критикують «Концепцію мовної освіти»

21 січня 2011 о 12:56

Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка розкритикувала проект «Концепції мовної освіти в Україні». Як такий, що спрямований на русифікацію освіти і поглиблення поділу в суспільстві.

Науковці вважають, що ухвалювати проект Концепції у запропонованому варіанті не можна, бо він суперечить закону та положенням «Європейської хартії мов нацменшин». «Концептуальні засади проекту скеровані на створення привілейованого стану однієї, а саме — російської мови, та суттєво обмежують сфери впливу української мови як державної», — йдеться в заяві схваленої розширеним ректоратом університету.

В одному з положень концепції автори проекту називають російську мову «рідною для значної кількості громадян України, якою вільно володіє більшість населення країни, це мова міжнародного спілкування». Автори забули про мови інших нацменшин, роблячи «спробу реанімувати імперську мовну політику, відродити поняття „мова міжнаціонального спілкування”, що є цілком безпідставним в унітарній державі, де міжнаціональну комунікацію забезпечує державна мова», кажуть науковці львівського університету.

Поглиблення поділу в суспільстві

Загалом до концепції львів’яни виклали з десяток зауважень і пропозицій. Резюмувавши, що проект не передбачає врегулювання мовного питання, а навпаки поглиблює поділ у суспільстві й збільшує напругу між носіями різних мов.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими міністерством освіти, мовами національних меншин в Україні навчаються понад 740 тисяч учнів. З них російською мовою навчання здійснюють понад 90 відсотків осіб. 19 тисяч учнів навчаються румунською, 15 тисяч учнів – угорською і понад 5 тисяч кримськотатарською мовами.

Проект «Концепції мовної освіти в Україні» виставили на громадське обговорення наприкінці грудня минулого року, зауваження приймали до 20 січня.

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі