chrome firefox opera safari iexplorer

Неукраїнський Новий рік на українському телебаченні

05 січня 2011 о 14:26

Дивитися телевізор (чи, точніше, моніторити вітчизняний телеефір ) 31 грудня 2010-го та 1 січня нового 2011 року змусили професійні обов'язки.

Разом із колегою маємо підготувати статтю для наукового журналу про дотримання українського контенту в ефірі провідних українських телеканалів.

Не переповідатиму всіх перипетій щогодинного перемикання телевізора на найрейтинговіші телеканали — «Інтер», «1+1», ICTV, Новий, СТБ, «Україну» та Перший національний, але найбільш цікаві моменти можна виділити.

Отже, о 19.00 останнього дня минулого року «1+1» демонстрував мультфільм «Альоша Попович і Тугарин Змій». Стара російська казка, але адаптована до сучасної — якісна картинка, хороша графіка. Але про який український контент може йти мова, коли на екрані нам протягом півтори години популяризували російські традиції з грою на балалайці.

Причому мультфільм транслювався без субтитрів українською мовою як того вимагає законодавство. Цей же телетвір повторили зранку, а на продовження — ще один мультфільм із серії про трьох богатирів «Добриня Нікітич та Змій Горинич».

Нічого нового і в саму новорічну ніч — як і рік тому, на «Плюсах» показали російські «Олів'є-шоу» та «Дискотеку 80-х». Контент — неукраїнський, мова трансляції — також.

У цей же час на ICTV новорічний прайм почався з фільму «Наша Раша: яйця долі» (виробництво — Росія). Відомі герої з популярного російського телепроекту «Наша Раша» Сергій Свєтлаков, Михаіл Галустян, Валерій Магдьяш; знайомий сюжет про нелегалів-гастарбайтерів — інколи дотепно, але водночас вульгарно.

З вітчизняним контентом «Яйця долі» аж ніяк не пов'язані, і знову ніякого дубляжу чи субтитрів українською мовою. Справді, таке перекласти неможливо. Причому цей же фільм ICTV показав ще й після опівночі, після того як закінчився своєрідний новорічний марафон «Великих різниць по-українськи».

Важко висунути бодай якісь юридичні претензії до цього продукту, адже виробництво й сюжети наші, українські, ну що там ведення російською. Проте які зірки російського ефіру — Іван Ургант та наш земляк Олександр Цекало!

Найрейтинговіший «Інтер» почав прайм-тайм із телефільму «Рита». Російський сюжет, російське виробництво. Після власних новин «Подробиць» — традиційний для «Інтера» російськомовний «Вечірній квартал», який потім, після опівночі, продовжився російськими фільмами «Новорічні свати» та «Однокласники».

Наступного дня зранку на телеканалі демонстрували фільм «Кольє для снігової баби». Фільм знято в Україні, але для росіян. Запам'ятався примітивний сюжет, у якому рясніли сцени з розпиттям алкогольних напоїв, жінки зраджували своїх чоловіків і навпаки, і все це на тлі буковинського села з таким собі шароварним і хитрим господарем оселі.

Ну й телевечір на «Інтері» продовжився знову російськими фільмами «Щастя за контрактом» і «Стиляги».

Майже весь передноворічний вечір телеканал «Україна» присвятив глухарям. Спочатку показували російський телефільм «Глухар. Знову Новий!». Потім шоу — програму «Новий рік в селі Глухарьово. Зіркові ворота» з повтором уночі. Типовий російський продукт, у якому тиражувалися заїжджені мелодії одних і тих самих виконавців.

Причому ця сама історія з російською старою й сучасною попсою і тими ж зірками естради продовжилася і під час новорічного «Блакитного вогника на Шаболовці — 2011», та й наступного вечора з «Піснею року — 2011».

Отак глядачі України провели старий і зустріли Новий рік. Якби не логотип, то й не зрозумів би, що це за канал — РТР чи Перший (російський).

Ну, а що ж протиставив засиллю іноземного продукту наш державний Перший національний? Весь вечір 31 грудня — суцільна музика. Спочатку — святковий випуск програми «Квартира-2011». Потім — «Перші на першому». Продукт український, із нашими співаками, але більшість із них виконували російськомовні номери.

А перед самим Новим роком на Першому розпочалася програма «Велика новорічна подорож». Наповнення програми — пряма трансляція концерту з Майдану Незалежності та студійна частина з глядацьким інтерактивом.

Все воно ніби нічого — наші виконавці у прямому ефірі, привітання голови київської держадміністрації, але різали слух коментарі ведучого Андрієнка на кшталт: «Получити приз». Талановитий актор і шоумен так і залишився на своїй суржиковій хвилі, але саме така фішка ведення, очевидно, й була потрібна Першому національному.

Наступного дня репертуар Першого суттєво не змінився, хіба що замість одних концертів показали інші — Михайла Поплавського, річні підсумки «Фольк-мьюзик» і чомусь сольний концерт Олександра Сєрова.

Своєрідно вирішили боротися за рейтинги в новорічні дні телеканали Новий та СТБ. Новий вирішив шреканутися. Любителі цього американського мультфільму могли донесхочу подивитися на своїх героїв — і в новорічний вечір, і наступного дня «Шрека» крутили в ефірі по декілька разів і по декілька серій.

Чудовий дубляж українською мовою, а щодо балансу власного та іноземного виробництва у Нового є алібі: майже всю ніч на каналі демонстрували святкові випуски двомовного «Зроби мені смішно» власного виробництва.

Ну й, очевидно, свідомо пішов на певну провокацію СТБ. Весь передноворічний вечір, новорічну ніч і наступний день в ефірі був суцільний «Х-фактор» — кастинги по містах, табір підготовки, візити до суддів, і тільки на вечір 1 січня — фінальна частина.

Не відомо, наскільки такий марафон «Х-факторів» підвищив рейтинг каналу. Втім, можливо, не стільки гонитвою за рейтингом, як рекламуванням свого топ-продукту керувалися менеджери каналу.

Про що свідчать ці спостереження

Аспект юридичний

Незважаючи на українське законодавство та нормативні акти щодо дотримання мовного режиму та відсотку показу продуктів власного виробництва, телеканали в новорічні дні порушували обидві норми. Але навряд чи при теперішніх політичних реаліях на такі дрібниці хтось зважатиме.

Якщо в українському парламенті ось-ось може з'явитися законопроект щодо скасування статусу української мови як єдиної державної, якщо є спроби переписати по-новому історію, а чимало високопосадовців не говорять державною мовою, навряд чи Нацрада з питань телебачення і радіомовлення почне застосовувати санкції проти порушників законодавства та умов ліцензування.

Аспект економічний

Незважаючи на позитивні тенденції в економіці України (як стверджує прем'єр-міністр Азаров) та ринку телереклами, українські телеканали не підготували нових спеціальних телепрограм, присвячених Новому року.

Більшість ефіру найбільших телеканалів України було зайнято іноземним (переважно російським) телепродуктом. Якщо новорічна тенденція збережеться, ми станемо свідками подальшого скорочення програм власного виробництва і збільшення обсягів закупівель іноземного телепродукту, бо каналам вигідніше купувати чуже й дешевше, аніж робити щось своє.

Аспект громадський

Новорічний телеефір засвідчив, що дивитися телевізор в Україні хочеться все менше. Насадження чужої мови, традицій, культури, і в цей же час — несмак, суржик і шароварщина стосовно свого, українського, — все це або змушує небайдужих боротися за свої права громадянина й глядача або саботувати кнопкою — просто не вмикати телевізор.

Юрій Горбань, викладач кафедри телебачення та радіомовлення, Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
 «Телекритика»

16 листопада

Інші дати
День працівників радіо, телебачення та зв’язку України
встановлений Указом Президента 11.11.1994 № 667/94 на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України.
Розгорнути
Народився Богдан Кістяківський
(1868, м. Київ – 1920) – український правознавець, філософ права, соціолог. Редагував твори М. Драгоманова, написавши до них вступну розвідку. Наукові праці присвячені теорії права та соціології («Соціальні теорії науки і право»).
Розгорнути
Народився Михайло Паращук
(1878, с. Варваринці Тернопільської обл. - 1963) скульптор. Автор пам'ятника А. Міцкевичу у Львові та на могилі М. Драгоманова в Софії, скульптур для військової академії, Народної бібліотеки, Софійського університету, Музичного театру в столиці Болгарії.
Розгорнути
Народився Ігор Турчин
(1936, с.Софіївка, Одеська область - 1993) — гандбольний тренер. Створив команду «Спартак» (Київ) — 20-разового чемпіона СРСР, 13-разового переможця Кубку Європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті І.Турчин і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса.
Розгорнути