Коли тебе штовхають у калюжу, найкращий спосіб не стати посміховиськом – потягнути за собою нападника.
Юрій Мушкетик
3 лютого за григоріанським календарем 34 день року. До кінця року залишається 331 день.
За церковним календарем 3 лютого вшановують преподобного Максима сповідника, мученика Неофіта, мучениць Євгенію, Кандиду, Валеріану й Акілу, преподобних Максима Грека, мучениць Агнію, Анастасію та ікони Божої Матері Ватопедську і Ктиторську «Відрада» або «Утішання».
У дохристиянські часи з 3 лютого і протягом тижня вшановували одного з найвпливовіших для давніх українців Бога — Велеса (Волоса), покровителя свійських тварин. Протягом Велесового тижня наші предки влаштовували різноманітні обряди, які мали забезпечити плодючість тварин і позбавити їх від всіляких хвороб. Також Велеса називали богом достатку та торгівлі. У Києві його капище знаходилося на Подолі, де жило найбільше Велесових прихожан — ремісників і торговців. І хоча після хрещення Русі його статую Володимир Великий втопив у Почайні, а церква побудована на місці капища згоріла ще у 17 сторіччі, проте пам’ять про нього залишається і дотепер. Вулиця на Подолі, де знаходилося капище Волоса, називається Волоська.
У народі ж у день Велеса говорили, що “весна вже заглядає у вікно”.
Іменинниками 3 лютого є:
Анастасій, Валеріан, Максим, Євген, Агнія
3 лютого народились:
1853 — Геннадій Ладиженський, український маляр;
1863 – Клементина Попович-Боярська, українська письменниця і громадська діячка;
1864 — Володимир Самійленко, український письменник;
1872 — Іван Фомін, архітектор, один із засновників неокласицизму, автор будинку Кабінету Міністрів у Києві;
1904 — Гео Коляда (справжнє ім'я — Григорій Опанасович), український поет;
1918 – Любов Забашта, українська поетеса.
1953 — Микола Будник, бандурист, майстер народних музичних інстуремнтів, художник, поет.
Події 3 лютого:
1994 — Верховна Рада України ратифікувала у повному обсязі Договір про скорочення і обмеження стратегічної і наступальної зброї (СНЗ-1).
Чи знаєте ви, що:
Експериментальні дослідження показали, що деякі види дерев «підзаряджають» людський організм своєю біологічною енергій інші ж, навпаки, «висмоктують» її. Найбільш «живильними» деревами для більшості людей є дуб та каштан.
«Висмоктують» ж енергію, за переказами наших дідусів та бабусь, тополя і осика, що було перевірено експериментом, проведеним 1983 року в Києві.
Ці властивості, на думку дослідників, однаково корисні людям. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева «підживлюють» її ослаблений організм своєю біологічною енергією і, навпаки, в разі перенапруги організму від гострого захворювання «висмоктують» хворобу, посиливши захисні функції.
Підготувала Аліна Астахова, «Рідна країна»
