chrome firefox opera safari iexplorer

Плату за прохід до «Ластівчиного гнізда» можуть скасувати?

18 лютого 2011 о 12:23

Віце-прем`єр Ради міністрів Криму — міністр економічного розвитку та торгівлі Катерина Юрченко доручила Міністерству культури автономії спільно з Республіканським комітетом із охорони культурної спадщини до 20 березня розробити концепцію розвитку замку «Ластівчине гніздо» — одного із символів регіону, повідомила прес-служба кримського уряду.

«Після того, як концепція буде затверджена, ми виступимо з пропозицією до Верховної ради Криму про передачу об`єкту в управління Ради міністрів автономії, оскільки місцеві органи самоврядування неефективно й недоцільно використовують цей пам`ятник культури. Ганьба, яка відбувається на території «Ластівчиного гнізда», однозначно буде нами припинена — законними способами й методами», — сказала Юрченко.

Вона вважає обурливим безконтрольне стягнення грошей за прохід до «Ластівчиного гнізда» з туристів і жителів кримського півострова.

За даними Радміну, плату за прохід до пам`ятника стягують представники товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон».

Гаспринська селищна рада і «Бізон» уклали договір про спільну діяльність у 1996 році. Підписанти повинні були вести спільну діяльність із ремонту, реконструкції, ефективної експлуатації пішохідної стежки.

«З 1996 року до цього часу «Бізон» жодного разу не відзвітував про результати господарсько-фінансової діяльності. А також без узгодження із Гаспринською селищною радою збільшив вартість квитків із 1 до 5 грн., а в літній період 2010 року — до 25 грн. із людини», — повідомив провідний фахівець-юрист селищної ради Гаспри Сергій Степаненко.

За словами Юрченко, Радмін звернеться до прокуратури з приводу ситуації, що склалася на стежці й майданчику навколо «Ластівчиного гнізда», щоб до початку курортного сезону навести порядок на цьому об`єкті

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі