chrome firefox opera safari iexplorer

Плату за прохід до «Ластівчиного гнізда» можуть скасувати?

18 лютого 2011 о 12:23

Віце-прем`єр Ради міністрів Криму — міністр економічного розвитку та торгівлі Катерина Юрченко доручила Міністерству культури автономії спільно з Республіканським комітетом із охорони культурної спадщини до 20 березня розробити концепцію розвитку замку «Ластівчине гніздо» — одного із символів регіону, повідомила прес-служба кримського уряду.

«Після того, як концепція буде затверджена, ми виступимо з пропозицією до Верховної ради Криму про передачу об`єкту в управління Ради міністрів автономії, оскільки місцеві органи самоврядування неефективно й недоцільно використовують цей пам`ятник культури. Ганьба, яка відбувається на території «Ластівчиного гнізда», однозначно буде нами припинена — законними способами й методами», — сказала Юрченко.

Вона вважає обурливим безконтрольне стягнення грошей за прохід до «Ластівчиного гнізда» з туристів і жителів кримського півострова.

За даними Радміну, плату за прохід до пам`ятника стягують представники товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон».

Гаспринська селищна рада і «Бізон» уклали договір про спільну діяльність у 1996 році. Підписанти повинні були вести спільну діяльність із ремонту, реконструкції, ефективної експлуатації пішохідної стежки.

«З 1996 року до цього часу «Бізон» жодного разу не відзвітував про результати господарсько-фінансової діяльності. А також без узгодження із Гаспринською селищною радою збільшив вартість квитків із 1 до 5 грн., а в літній період 2010 року — до 25 грн. із людини», — повідомив провідний фахівець-юрист селищної ради Гаспри Сергій Степаненко.

За словами Юрченко, Радмін звернеться до прокуратури з приводу ситуації, що склалася на стежці й майданчику навколо «Ластівчиного гнізда», щоб до початку курортного сезону навести порядок на цьому об`єкті

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути