Вибір пріоритету між офісним столом та університетською лавою часто згубно впливає саме на останню. Оскільки такий затребуваний у вакансіях «досвід роботи» не спуститься манною небесною на студентські голови.
З іншого боку, саме ґрунтовні фахові знання можуть відкрити перед студентом двері до омріяної кімнати роботодавця.
Як знайти ідеальний баланс між навчанням та роботою звичайного студенту стаціонару, який хоче не просто всидіти на двох стільцях одночасно, а й винести максимум досвіду з університетських аудиторій та робочого місця?
Жага діяльності чи університетські будні – уже не так формулюється наболіле питання для сучасного студента… Швидше – як вижити? Щасливчиків, яким «допомагають» розібратися з фінансовими проблемами батьки, на жаль, менше, чим того б хотілося.
Життя чітко розставляє орієнтири перед молодою людиною – стипендія від 560 (мінімальна) до 730 (підвищена) грн. не нагодує, не одягне і не возитиме у транспорті спраглого до знань спудея. Хоча деякі «виші» ощасливлюють своїх юних підданих різного роду доплатами, проте на загальну фінансову картину такі «мікропоказники» не вплинуть. Отже, постає цілий ряд питань: від «куди піти працювати?» до «як це регулюється законодавством?»…
Де чекають на молодого бійця
На тлі загальнодержавного конфузу від безробіття шансів для студентів здавалося б не мало бути… «Вовка боятися» можна коли завгодно, а от шукати потрібно вже зараз! Якщо бажання чи нагальна потреба вже нагадує відсутністю дзвону монет у гаманці, то гайда до роботи. Перший крок – ціль. Другий – крок на шляху до неї.
Отже, за статистикою, таки є світло в кінці тунелю для невтомного шукача. З даними «Корреспондент.biz», найбільше шансів для молодих професіоналів отримати роботу пропонують у сферах продаж (17,5% вакансій для студенів), інформаційних технологій/телекомунікацій/Інтернету (14,5%), маркетингу/ реклами й PR (12%).
Такого висновку дійшли у результаті дослідження, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua. Найменше роботодавці задовольнять попит недосвідчених у сегменті виробництва, освіти, закупівель, туризму, розваг та мас-медіа.
Проте це далеко не означає, що доля претендентів на останні напрямки в окремому випадку буде такою ж невтішною, як і цифри. Якщо портали працевлаштування не допомагають, можна звернутися до знайомих – саме ця альтернатива, на жаль чи на щастя, спрацьовує з більшою вірогідністю на успіх.
Тенденція така: дорогу технарям! Саме для студентів та випускників технічних внз на численних кадрових порталах представленні спеціальні програми для реалізації потенціалу майбутніх гуру ІT-сервісу. Інформаційне суспільство потребує знавців своєї мови – мови програмування (C/C++, Perl, Java, Flash, PHP, Python, JavaScript і так далі). Такі напрямки очолили список найбільш дефіцитних професій минулого року: два резюме і одна вакансія! Відповідно, й заробітні плати IT-шників поступалися лише топ-менеджерам…
Ярмарок вакансій: що і скільки?
Тепер на ярмарках пропонують ще й робочі місця! Держава вирішила не пасти задніх у стимулюванні попиту в роботодавців на молодих і зелених, а узаконити таке важливе бажання.
Тепер вищі навчальні заклади зобов’язані створювати центри працевлаштування своїх студентів і випускників, що інформуватимуть шукачів роботи про вакансії, що з’явилися на ринку праці. Як казав Сократ, «папір не червоніє», тому поки що нормою на папері це залишається, хоча деякі внз вже торують цю стежину самотужки.
«Імпульс» для студентів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка просить у роботодавців вакансії. Тому час від часу проноситься вихор ентузіазму по коридорах ярмарку «Імпульс-старт» – там дійсно можна познайомитися з пропозицією ряду компаній та підшукати собі те, що до душі припаде й гаманець не омине.
Дні кар’єри та реєстри вакансій для молоді також практикуються багатьма навчальними закладами. Наприклад, у Харківському національному економічному університеті існує Лабораторія формування компетенції фахівців у бізнес-освіті, що має свій банк даних державних та недержавних підприємств Харківщини та інших регіонів.
Загляньте на портал своєї «альма-матер» – а раптом саме на вас чекає щойно відкрита вакансія! Тільки напишіть хороше резюме – не пожалійте на це часу. Потрібно себе теж «смачно» подати.
Time management працюючого студента
Повертаючись до питань більш насущних, переходимо до вирішення наступної дилеми. Отже, робота є – часу нема! Варіантів існує кілька.
Перший – студент погоджує з роботодавцем чіткі часові рамки і працює лише до чи після пар, залежно від зміни навчання. Звісно, все це в ідеалі.
Тому й існує другий варіант – роботодавець дає певну роботу, на виконання якої йде левова частка часу, відведеного для відвідання аудиторій. Отут і виникає явище «розривання» відчайдушних між університетом та роботою…
Приходиться чимось жертвувати – частіше за все на вівтар кладеться саме навчання. Що ж поробиш, коли потрібно організовувати власні фінанси, а також поповнювати резюме цим чарівним словом – досвід.
Більшість викладачів ставляться до такого способу життя зовсім несхвально. Оскільки Болонська система не передбачає відпрацювання взагалі, тому доводиться «назбирувати» бали хоча б на трійки. Звісно, якщо студент не знайде ніякого «раціонального» пояснення своїх прогулів…
Як показує практика, на такі «раціональні» аргументи доводиться витрачати під час сесії левову частку своєї студентської зарплатні. Це лише в тому випадку, коли принцип чесного викладача не стає на заваді.
Проте, існує ще й третій варіант! Коли віддатися повністю чомусь одному не виходить, можна й пошукати баланс – головне правильно розподілити час на всі операції. Вийде безболісно для заліковки та трудової. Для цього потрібно:
- Не забувати про дорогу до університету, бібліотеки та принаймні намагатися виконувати всі завдання.
- Чітко знати свої функціональні обов’язки на роботі, щоб мати змогу планувати на тиждень вперед. Якщо ж планування не можливо, то на допомогу приходить інтуїтивне відчуття важливішого на конкретний день.
- Максимально організувати часові ресурси! «Одна з найбільших втрат – втрата часу», – сказав колись Ж. Бюффон.
Врешті-решт – визначте власні пріоритети, щось таки має бути важливішим особисто для вас!
За законом
Що скаже буква закону про таку специфічну категорію працівників, як студентство?
Частіше за все, роботодавець не горить бажанням платити податок державі за таку «дешеву робочу силу». Та й самі студенти, яких приймають на роботу, цього не вимагають. А варто було би… Проте, коли виникає можливість десь «зачепитися», то зазвичай про трудову книгу, тим паче трудовий договір, мова не йде взагалі.
Часто цим користуються недержавні комерційні організації та експлуатують працівників-студентів так, як їхня «совість» того забажає. Інша проблема полягає в тому, що молодий спеціаліст працює не за спеціальністю, а на такій роботі, про яку він далеко не мріяв та вважає тимчасовим підробітком. Не хочеться «плямувати» таким досвідом свою трудову… Але рано чи пізно потрібно зробити там перший запис.
Звісно, на платну юридичну консультацію зазвичай кошти не виділяються зі скромного студентського бюджету, тому на допомогу прийдуть відповідні Інтернет-портали. Наприклад, «Гаряча лінія кадровика» чи «Асоціація юридичних клінік України» і так далі. Заходьте на форуми та задавайте питання з невідомого вам юридичного аспекту. Не соромтеся! Обізнаний – значить озброєний.
«Університет – це ваше основне робоче місце! Яка може бути робота?» — не рідко на бідні студентські голови осипається подібний шквал осуду від непримиримих викладачів. А от і ні.
Кодекс законів про працю не дає конкретної відповіді на запитання, чи є для студента денної форми навчання місце навчання основним місцем роботи. Також у Міністерстві праці та соціальної політики України говорять, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом й оплачується на загальних підставах.
Отже, відповідно до чинного законодавства, студенти мають право у вільний від навчання час працювати та отримувати оплату на загальних підставах за трудовим договором.
Пам’ятайте про трудову книжку! Адже згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві,в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.
Обережно: випробувальний термін!
«Без нього ніяк!» – скажуть вам у будь-якій організації. Авжеж, окрім можливості випробувати вміння та професійні навики студента на практиці, це ще й гарний спосіб для роботодавця …заощадити.
Так, одна з всеукраїнських телекомпаній постійно набирала на різноманітні шоу студентів-журналістів. Три місяці відчайдушні ходили справно на роботу, виконували далеко нелегкі завдання. Випробувальний термін закінчився, і ті почули судний глос: «Вибачте, але ви не пройшли випробувальний термін…» Без пояснень, без права на апеляцію, «до побачення»…
«Вилетіти» під час випробувального терміну студентам допоможуть, якщо не їхні прорахунки внаслідок браку досвіду та практичних вмінь, то схема подібного «заощадження» коштів організації. Попит на вакансію ж високий, бажаючих десятки…. Тому студентам потрібно неабияк пильнувати атмосферу навколо свого потенційного робочого місця, принаймні пам’ятати про те, що їм гарантує Кодекс законів про працю з цього приводу (статті 26, 27, 28).
Ініціатором встановлення випробувального терміну являється роботодавець, але лише у випадку взаємної згоди сторін на стадії укладення трудового договору (ст.26 КЗпП). Строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати трьох місяців.
Звісно, якщо протягом строку випробування студент не відповідав вимогам роботи, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку може розірвати трудовий договір. Зверніть увагу: підставою цього можуть бути лише документально зафіксовані факти невідповідності працівника роботі, на яку його прийнято.
Хто дотримується такої процедури? Важко відповісти… Тим паче, студент зачасту просто не знає про юридичні підстави відмови або «не бажає» їх знати. Тому і не може відстояти свої права. Хіба студент – це та категорія людей, яка вчиться на чужих помилках?
Від держави — по першому робочому місцю?
Самотужки шукати роботу, чи допоможуть? – вирішували за круглим столом «Соціально-економічні проблеми студентської молоді в Україні» у Верховні Раді 27 січня. Проблем виявилося чимало, і одна з них – перше робоче місце. Звучить багатообіцяюче, оскільки молодіжний сегмент праці – найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку, який і так розбалансований. Тому це питання і стало лейтмотивом ледь не усієї зустрічі.
Представники студентського самоврядування з усієї України та інших студентських об’єднань все-таки намагалися почути – що скажуть державні мужі про перше робоче місце.
Оскільки державний сектор – лише 2%, відповідно вакансій не густо. Висновок – потрібно стимулювати роботодавців брати студентів та випускників на роботу. Наприклад, запровадити певні податкові пільги, дотації за працевлаштування і т.д. А вищим навчальним закладам, у свою чергу, варто виконувати постанову уряду про створення центрів кар’єри, якими займаються, по-суті, саме представники студентського самоврядування. Безкоштовно, зате з ентузіазмом. Проте, це стане темою іншої розмови…
Працюйте і обов’язково навчайтеся! Адже «людина, якій поталанило – це людина, яка діяла у той час, коли інші лише мали намір зробити це» (Ж.Ренар).
Світлана Майструк, для «Рідної країни»
