chrome firefox opera safari iexplorer

Виставка сучасного мистецтва Гуцульщини. ФОТО

10 лютого 2011 о 10:35

Не часто курсові та дипломні роботи студентів стають експонатами виставок. А от Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва є чим похвалитися. 8 лютого у столичному Музеї гетьманства відкрилася експозиція саме таких робіт – підсумкових студентських, а також мистецьких творів викладачів цього навчального закладу.

На виставці представлено вироби з дерева, металу, ткацтва, кераміки, шкіри, а також полотна малярства та розпису на склі.

Серед багатожанрового асортименту творів – ряд тематичних гобеленів, тканий одяг, а також одягові аксесуари зі шкіри: сумки, тобівки, череси, пояси. У всіх творах вгадується їхнє гуцульське походження, у декоруванні вбачаються традиції минувшини, які молоді художники подали по-новому.

«Важко повірити, що ці роботи зробили студенти. Вони ж досконалі і формою і кольором, і композицією. Це твори справжніх майстрів, — ділиться враженнями відвідувачка виставки, киянка Оксана. – У мене в квартирі багато виробів з традиційного мистецтва, особливо багато косівської кераміки, яка пасує під мою кухню в зелених тонах».

«Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва має дев’ять спеціальностей і всі базуються на традиціях гуцульського народного мистецтва, — розповідає директор цього закладу Святослав Мартинюк. – У ткацтві, художній обробці дерева та шкіри, у вишивці і в костюмах – ці традиції прослідковуються. Звичайно, не всі йдуть в напрямку використання народних традицій, велика частина студентів стають художниками сучасного модерного напрямку, але на виставці ми показуємо саме традиційні вироби».

Щоб створити по-справжньому мистецький виріб, студенти проходять не один рік кропіткого навчання. Вивчають символіку, композицію, засвоюють форми виробів колишніх майстрів, а потім беруться й собі творити.

«Технологічний процес студенти повністю проходять – від початку до кінця. Якщо це дерево, то видаємо для початку рубанок та дощину, якій студент придає певну форму, — розповідає старший викладач Косівського інституту, художник на склі Роман Юсипчук. – Потім на ній він наносить орнамент, який має вирізьбити. Практично вивчає один, другий, третій, четвертий орнамент, а потім на основі вивчених орнаментів робить з нуля, скажімо, скриньки».

Отак і стають тими, кого називають – майстрами своєї справи. Й окрім того, випускники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва набагато виграшніше почуваються з пошуком роботи, аніж їхні колеги з інших навчальних закладів.

«Художник не потребує працевлаштування, лише потрібний невеликий обсяг матеріалів й інструментів, невеличке приміщення і він вже може працювати» — переконаний директор Косівського інституту Святослав Мартинюк.

Косів здавна називають столицею народного мистецтва Гуцульщини. Саме в цьому центрі зосереджувались і розвивались основні галузі народних ремесел: різьблення по дереву, гончарство, художнє ткацтво та вишивка.

Сам же Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва започаткував свою історію у 1882 році як ткацька промислова професійна школа.

У 1939 році на базі промислової школи створено училище гуцульського народного мистецтва, далі — технікум народних художніх промислів, з 1995 року — Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва ім. В. І. Касіяна. З 50-х по 80-і роки в навчальному закладі здобували освіту студенти зі всіх колишніх союзних республік, що свідчить про його широке визнання як мистецької школи.

— Косівський інститут – це величезна традиція в нашій культурі. І архітектура і народні промисли, і пісня, і танець, і обряди і фольклор — це величезне багатство, це колосальна ментальність нашого народу, — сказав на відкритті виставки доктор мистецтвознавства Олександр Федорук.

Докладніше про інститут

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 року за № 1142 інститут має статус вищого навчального закладу III рівня акредитації з правом підготовки фахівців за спеціальностями «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», «Дизайн» за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст».

В навчально-методичний комплекс КДІПДМ входить біля ЗО навчальних закладів. Це спеціалізовані та художні школи, ліцеї, малі академії, професійно-технічні училища, технікуми та ін. У структурі інституту діє училище прикладного та декоративного мистецтва. Навчальний заклад формує в цілому регіоні культурно-естетичний напрямок в народному та професійному мистецтві, сприяє відродженню забутих і зникаючих ремесел на Гуцульщині. Серед випускників інституту — заслужені працівники освіти і культури, лауреати державних премій, відомі науковці, мистецтвознавці, дизайнери, журналісти, члени Національної Спілки художників України та інших творчих спілок.

Навчально-виховну, методичну, наукову і творчу роботу в Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва забезпечують високопрофесійні викладачі. В їх числі доктори наук, професори, кандидати наук, доценти, члени Національної Спілки художників України, члени Національної Спілки дизайнерів України, члени Національної Спілки майстрів народної творчості України, лауреати Академічної премії ім. Ярослава Мудрого, заслужені працівники освіти України, заслужені художники України, лауреати Державної премії ім. Т.Шевченка, член-кореспондент Української академії архітектури.

В навчальному закладі діють бібліотека, читальний зал, навчально-методичні лабораторії, виробничі майстерні, центр нових інформаційних технологій, клас графічного дизайну, просторі спортивний та актовий зали, гуртожиток, музей (його відвідало понад 500 зарубіжних делегацій із 50 країн світу).

Навчальний процес проходить в трьох корпусах загальною площею 10845 м2, на земельній ділянці площею 1,95 га.

Косівський державний інститут ПДМ запрошує для читання лекцій та обміну досвідом відомих науковців, художників, архітекторів з однотипних навчальних закладів України, Польщі, Англії, Канади та інших країн.

Виставка мистецтва Гуцульщини в Музеї гетьманства триватиме до 27 лютого.

Катерина Качур, «Рідна країна»

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути