chrome firefox opera safari iexplorer

В Міносвіти хочуть заощадити на студентах

02 березня 2011 о 11:13

Кому стипендію? Вибір між парами та працею може постати перед українським студентством. Бо нова освітянська ініціатива передбачає грошову підтримку не всім бюджетникам, а лише пільговикам, та ще відмінникам — як відзнаку за наукові роботи. Самі спудеї підозрюють, що в Міносвіти на них хочуть заощадити. А там кажуть: такі реформи пропонують власне студенти.

Третьокурсник Юрко — майбутній економіст. Навчається без трійок, стипендії має приблизно півтисячі гривень. Аби штани втримати — підробляє.

Юрій Яхно, студент:

— Хочеться якоїсь незалежності, хочеться, щоб у батьків не брати постійно гроші. Зараз після навчання майже кожного дня йду працювати, потім тільки на вихідних залишається те, що можна повчитись.

Тепер, може, доведеться й нічні зміни брати — якщо право на стипендії обмежать. На всеукраїнській студентській нараді міністерство стипендіальну реформу запропонувало. Спудеї кажуть: підтримали, але під тиском.

Лисавета Щепетильникова, делегатка всеукраїнської студентської ради:

— В.о. голови секретаріату підійшла до одного зі студентів, відвела його в бік, за 5 хвилин людина повернулася за круглий стіл і відкрито сказала, що людині погрожували розговорами з ректором і подальшими, власне кажучи, репресіями.

Це була дискусія, каже заступник міністра. Її самі студенти ініціювали.

Євген Сулима, перший заступник міністра освіти й науки, молоді та спорту:

— Саме головне, що ми вважали, що був діалог, в якому кожен говорив, як він бачить вирішення тієї чи іншої проблеми.

Після такої дискусії з'явилося бажання вивчити думку студентів.

Точно залишити стипендію пропонують пільговикам. Решті тепер лише добрих оцінок — замало. Стипендія має стати стимулом, наприклад, до наукової роботи, — міркує проректор Київського університету імені Шевченка.

Володимир Бугров, проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи КНУ ім.Т.Шевченка:

— Академічна стипендія виявляється не стимулом до навчання, бо розмір не достатній, а по-друге надається за принципом уравніловки — здав сесію на такі-то показники і маєш стипендію.

Зоряна Черненко, викладачка НАУКМА, доктор права:

— В нас до науки, наукових досягнень — формальний підхід, не йде мова про якість статей. Виходить, що хтось напише 3 статті з різною назвою, заплатить якісь гроші і 50 гривень за публікацію. І він буде мати стипендію за наукові досягнення.

Свої стипендіальні ідеї спудеї можуть направити до Міносвіти та ректорів своїх вишів. У міністерстві обіцяють навіть спеціального опитувальника розповсюдити. Майбутні бакалаври й магістри вже мають власні думки.

Поліна Нездійківська, студентка:

— Кожен має отримувати стипендію. Якщо всі предмети здані на відмінно, то це не значить, що людина нічого не робить.

Мілана Коротка, студентка:

— Стипендия — это не есть сильно большая помощь, у нас приблизительно 500 гривен. Это 20-30 гривен на день.

Чотириста євро — таку стипендію, навчаючись у Франції, має молдован Юрко. Деякі однокурсники, каже, мають пристойнішу. І не лише в оцінках річ. Що більше батьки заробляють, то менше студентові перепадає від держави.

На скільки й коли зміниться стипендія — невідомо. Нині виплати спудеям сягають від двохсот до трохи понад тисячу гривень. В Україні право на таку грошову винагороду забезпечує законодавство. Аби забрати у студентів кревне — доведеться його змінити.

Джерело: СТБ
Розділи: Новини освіти Освічена

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути