chrome firefox opera safari iexplorer

Держава «забула» про 100-ліття видатної вишивальниці Віри Роїк

05 квітня 2011 о 21:21

У Криму розпочалися заходи до 100-ліття видатної вишивальниці, Героя України Віри Роїк. У вихідні в Сімферопольському виставковому залі Будинку художника відкрилася виставка творів народної майстрині, яка народилася на Полтавщині, але своєю творчістю принесла славу Кримові. Втім, кримська влада, схоже, не поспішає вшанувати ювілей видатної землячки.

На відкритті виставки української вишивки в Будинку художника в Сімферополі звучить жива класична музика – її любила сама майстриня. Вона розповідала колись, що з нею прожила все життя.

Видатна українська вишивальниця Віра Роїк – Герой України, відзначена орденом Княгині Ольги, заслужений майстер народної творчості України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка.

Вона все життя вишивала і залишила нащадкам тисячі витворів своїх рук і власну кримську школу української вишивки. Пішла з життя Віра Роїк у жовтні минулого року в Сімферопольському військовому шпиталі Святителя Луки.

Вишивки Віри Роїк. Фото www.radiosvoboda.org

Зараз її роботи прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу. Свою майстерність Віра Роїк передала внучці Аліні і правнучці Юлі, саме витвори цих трьох жінок сьогодні демонструються на виставці у Сімферополі.

На відкритті експозиції звучало чимало гарних слів про майстерність вишивальниці, її творчість та навіть боротьбу.

А от керівник Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Сімферополі Владислав Єрмаков говорив про її людяність, доброту і відкритість. За його словами, вона залишилася у пам’яті в образі простої української матері.

Що утискає в Криму українська вишивка?

Говорили також і про байдужість влади. І до самої майстрині, яка попри багатолітні намагання не змогла отримати від чиновників підтримки у створенні в Сімферополі музею української вишивки, і до її 100-літнього ювілею.

Віра Роїк та її вишивки. Фото http://www.radiosvoboda.org

Син видатної вишивальниці Вадим Роїк розповів, що всі ювілейні заходи проходять завдяки старанням громадськості. За його словами, ніхто з чиновників «не виявив зацікавлення у тому, щоб на високому рівні відзначити роль цієї видатної людини».

Вадим Роїк. Фото http://www.radiosvoboda.org

«Мене просто вражає байдужість міської влади. Кілька місяців ми пишемо листи на ім’я міського голови. На жаль, жодної відповіді. Взагалі нічого не відповідають, нічого!» – сказав Вадим Роїк.

http://www.radiosvoboda.org

На відкритті виставки журналісти не помітили жодного депутата Верховної Ради Криму і Сімферопольської міськради, попри те, що Віра Роїк є почесним громадянином Сімферополя. Міністерство культури автономії представляв чиновник невисокого рівня.

Не прийшов і голова Постійної комісії кримського парламенту, лідер «Російської общини Криму» Сергій Цеков. Він у ці дні перебував спершу в Москві, а потім у Ялті, де брав участь у черговому «круглому столі» на тему «утисків російської мови в Криму».

6 вересня

Інші дати
Народився Іван Микитенко
(1897, с. Рівне Кіровоградської обл. - 1937) - український письменник, автор п'єс "Диктатура", "Кадри", "Справа честі", "Соло на флейті", збірки оповідань "На сонячних гонах", повістей для дітей і про дітей "Брати", "Вуркагани", "Гавриїл Кириченко - школяр", роману "Ранок" та ін.
Розгорнути
Народився Брайчевський Михайло Юліанович
(1924 - 2001), український історик, археолог, письменник та суспільний діяч. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», знаний в усьому світі історик і археолог, автор численних праць з етногенези слов’ян і давньої Русі.
«Киньмо гратися у піжмурки і теревенити про мовні права некорінних народів. Йдеться не про захист чиїхось рідних мов, а про брутальне нав’язування однієї з некорін¬них,.. намагання російських шовіністів збе¬регти за російською мовою становище офіційної мови в рамках колишнього СРСР – за рахунок натуральних прав усіх інших мов» (стаття «Нація і держава», 1993 р.).
Розгорнути
Народився Граве Дмитро Олександрович
(1863 - 1939) – відомий математик, доктор математики. В 1897–1899 професор Харківського університету, а с 1899 й до самої смерті – Київського. Творець математичної школи, з якої вийшли провідні математики наступного покоління.
Розгорнути

Новини Дивитися всі