“Пантікапей, пращур сучасної Керчі, заснований греками у VII столітті до нашої ери. Те, що тепер руїни, колись було столицею могутнього Боспорського царства, а відповідно одним із найвпливовіших міст у регіоні. Натомість Керч XXI століття навіть не є туристичним центром Кримського півострова”, — каже журналіст Ярослав Кречко.

За радянських часів Керч для відпочивальників взагалі була закритою. Тепер місцеві чиновники заходилися створювати з колишнього міста військового промислу на понад 50 кілометрах узбережжя Чорного та Азовського морів туристичну Мекку. Нині тут знаходиться один з найвідвідуваніших музеїв республіки. Щоправда, в Аджимушкайські каменоломні — місце героїчної боротьби керчан з фашистами — навідуються, зазвичай, проїздом — з південного берегу. І це у той час, коли Керч готова селити у себе близько 200 тисяч гостей щороку.

“Сьогодні тут чиста екологія, два моря, Керченська протока, і древність, і особлива аура, де людина може відчути себе просто божеством”, — каже Керченський міський голова Олег Осадчий.

“Ось як ми під’їжджали — ставимо машину за очисні споруди і пішки пройтися по степу — йдемо до вулканів”, — розповідає місцевий мешканець Володимир.

Грязеві вулкани — місцева візитна картка. Керчанин Володимир показує дорогу — пішки по болоту до природного дива більше кілометра. Навколо ані душі, не кажучи вже про зручності для туристів. Місцеві розповідають — попри лікувальну цінність, грязь вони практично не використовують, та й туристів, готових долати такий шлях заради цілющих вулканів не надто багато.

“За фортецею — скільки я її тут спостерігаю — в одному стані вона так і тримається — не помічав, щоб хтось тут чимось займався, останні 10 років точно”, — каже місцевий мешканець Ян.

Фортеця Єні-Кале — наступний об’єкт, яким хочуть привабити туристів. Попри добрі наміри, зазвичай, тут ні екскурсовода, ні тих, хто доглядає за турецькою оборонною спорудою XVIII століття. Туристів, зазвичай, сюди привозять групами, проте є й такі, які добираються самостійно — в основному українці і росіяни.

“Ми приїхали просто з туристичною метою — подивитися історичні пам'ятки. А влітку — в Туреччину. Сервіс у Криму ще недостатньо розвинений”, — сказав турист з Росії Олександр.

Кримська влада з туристом не погоджується. Мовляв, сервіс нормальний, а основна перевага Криму зовсім не літнє пекуче сонце і тепле море.

“Ми взагалі відійшли від практики рекламувати літній Крим, що ми приїжджаємо на море так, пісок — ні. Крим зараз у рекламі звучить тільки як санаторно-курортне лікування”, — каже заступник міністра курортів і туризму АР Крим Микола Марінов.

Не їхати у Туреччину, Хорватію чи Чорногорію, якщо б могли, переконували б і місцеві мешканці. Туристи для більшості з них — основне джерело заробітку.

“Ууууууу…Якщо розказувати як ми тут живемо. Я тільки за те, щоб приїжджали”, — сказав місцевий мешканець Олександр.

Тож місцеві мешканці розраховують, що навіть попри недоведені до ладу пам’ятки, чималою принадою для туристів стане вартість проживання у Керчі. Наразі це від 50-ти гривень на добу. Літом середню ціну у 80 місцева влада обіцяє втримати.