chrome firefox opera safari iexplorer

На Закарпатті відбувся фестиваль «Берлибашський бануш»

10 травня 2011 о 08:36

На Закарпатті вшосте відбувся фестиваль «Берлибашський бануш». Головною родзинкою свята стало приготування місцевої страви — банушу, який варять на відкритому вогні і виключно із натуральних продуктів. Смачно, а головне здорове попоїсти приїхали сотні туристів і не лише з України.

«Мені дуже подобається тут працювати. Я із захопленням дивлюся, як тут вміють гуртуватися селяни задля роботи, відпочинку. Це дуже добре», — каже волонтер Корпусу Миру (США) Алекс Кемпбелл.

«Закарпаття — край, де чи не щотижня проводять фестивалі. Проте, кожен із них по-своєму автентичний», — зазначив громадянин США Шон Ендрю.

Бануш на Рахівщині готують за спеціальним рецептом, якому уже сотні років. Його передають у кожній родині з покоління в покоління.

«Можна приготувати: для цього треба домашню сметану, не магазинну, кукурудзяну муку і добре мішати. Мішати поки не буде масло. От тоді й вийде гуцульська страва – бануш», — зазначила Ольга Романюк.

«Коли вівці виганяли на полонину, то потім отримували домашню сметану, і з якої готували гуцульську страву — бануш. Там де бануш, там достаток і добробут», — каже голова сільради с.Костилівка Ольга Сметанюк.

Смачного банушу не уявляють без домашнього гуцульського сиру. Аби він був і справді добрий, вівці повинні пастись на полонині і споживати лише натуральні продукти. За 5 місяців випасу — збирають близько тонни молочного продукту.

Зазивають на бануш звуком трембіти. Цей інструмент використовують і на полонині.

 

12 вересня

Інші дати
Народився Олександр Кошиць
(1875 – 1944), український хоровий диригент, композитор, етнограф, письменник-мемуарист. За часів Директорії (1918) О.Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою (за наказом С.Петлюри) з метою інформування світу про боротьбу українського народу за незалежність через засоби мистецтва протягом 1919-1923 рр. з величезним успіхом гастролював Західною Європою та Америкою.
«Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, — це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну». (з листів Кошиця О.)
Розгорнути

Новини Дивитися всі