chrome firefox opera safari iexplorer

Київські каштани гинуть через загазованість і міль

29 червня 2011 о 11:11

Літо тільки почалося, а київські каштани вже сохнуть — чимало з них стоять з бурими листям.

У «Київзеленбуді» кажуть, що дерева страждають від високої температури повітря, загазованості навколишнього середовища, а також застосування взимку реагентів, які скупчуються навколо стовбура дерева, тим самим підвищуючи кислотність грунту, пише «Комсомольська правда».

Є ще одна проблема, яка особливо проявилася в останні роки, — каштанова міль. Комаха виїдає пластину листя, від чого те осипається вже в середині літа.

За словами провідного інженера декоративних культур «Київзеленбуду» Олександра Мілейка, щоб не загинути, дерева змушені повторно викидати листя. У результаті рослини хворіють і через кілька років гинуть.

Щоб урятувати дерева, столичні комунальні служби вирішили застосувати новітній стимулятор «Сезам», розроблений вітчизняними фахівцями.

«Препарат стимулює розвиток мікроорганізмів у грунті, через що коренева система набагато краще розвивається. До того ж стимулятор нешкідливий для людини», — розповів Мілейко.

Використовують «Сезам» двома способами: обробляють листя і вводять в грунт.

За словами Мілейка, зараз вже обробили декілька сотень дерев, в основному в Голосіївському районі. Результати позитивні. Якщо препарат пройде всі тести, його масово закуплять вже до початку осені.

Ще один спосіб перешкодити знищенню каштанів — замінити їх на більш стійкі види. Найкраще для цього підходить каштан з червоним цвітінням.

Він більш витривалий, ніж класичний «білий».

Комунальники уже восени планують на кількох вулицях замінити дерева.

 

23 червня

Інші дати
Народився Михайло Матусовький
(1915, м. Луганськ – 1990) – радянський поет. Автор текстів пісень: «На безымянной высоте», «С чего начинается Родина», «Подмосковные вечера» та ін.
Розгорнути
Народилася Анна Ахматова (Горенко)
(1889, м.Одеса – 1966) - російська поетеса, літературознавець, перекладач.
«Эти очи — словно море, Волн сиянье голубых. И мое былое горе, Как пылинка, тонет в них. Эти очи — как криница. Перламутр блестит на дне, А надежда, как зарница, Сквозь ресницы блещет мне.» (Анна Ахматова, переклад вірша Івана Франка)
Розгорнути