Що потрібно цій, так званій мобільній групі населення? «Молодість щаслива тим, що у неї є майбутнє», – казав Микола Гоголь.
Сьогодні з ним важко не погодитися… Та яку відповідь дають сучасні українські реаліїї?
Освіта, робота, житло, самореалізація, сім’я, відпочинок, ідеали, система цінностей і так далі – як вирахувати ідеальний «життєвий старт» молодого українця? Відповіді наступні.
У якій країні краще жити?
«Жити за кордоном» – таку відповідь дали понад 70 % українських студентів, опитаних Інститутом Горшеніна в рамках річної програми міжнародних соціологічних досліджень «Студенти – образ майбутнього», проведеного в Україні, Росії, Польщі й Казахстані.
Не хочуть нікуди виїжджати лише 29,1% українських студентів. Такий невтішний відсоток молодих людей, задоволених проживанням у своїй країні. Ідеальними для свого майбутнього 16,2% опитаних студентів обрали США, а кожен шостий (15,6%) – Велику Британію.
При цьому маємо наступну цікаву тенденцію – 55,4 % опитаних молодих українців вважають себе патріотами. Чому ж не сходиться ця цифра з часткою тих, хто задоволений проживанням у власній країні? Виходить, ідеальним для більшості патріотів все-таки є закордон… І, швидше, це не викривлена шкала ціннісних орієнтирів сучасної молоді, а невірний маяк молодіжної політики.
Як отримати власне житло?
Мало хто в молодому віці самостійно заощадив кругленьку суму на власне житло. Якщо батьки не в змозі допомогти, залишається надія на кредит або… допомогу держави. Що ж зробила остання, аби «майбутнє України» отримало свою власні квадратні метри? Відповідь зовсім невтішна…
Житлове питання на думку більшості українців є одним із ключових для створення родини. Майже половина молодих родин живе з батьками. І лише 4% з них роблять це добровільно. Решті просто немає, де жити.
За даними Кореспондент.biz Програму забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки, ініційовану державою і спрямовану на поліпшення житлових умов для молодих сімей, можна вважати остаточно зірваною з вини держави.
Лише 2,8% молодих сімей, які були на квартирному обліку, святкували новосілля завдяки роботі Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.
«Особливо безнадійне становище молоді в сільській місцевості, де житло отримали тільки дві сім'ї, а також у науково-педагогічних і педагогічних працівників. Щасливий квиток на пільгове кредитування за цей період отримали лише 132 людини, або 0,5%. Не створені умови для розвитку молодіжних житлових комплексів та соціотехнополісів», – йдеться в повідомленні Рахункової палати.
Проте, влада зовсім не соромиться згадувати у своїх заявах програму доступного житла. Про будівництво осель, вартість яких становитиме 3-4 тис. гривень / кв.м., яке мало розпочатися на початку року в Києві, Одесі, Донецьку, Харкові та Львові в рамках нацпроекту Доступне житло, розповідав голова Держагентства з інвестицій та управління нацпроектів Владислав Каськів. Проте, не так сталося, як гадалося…
Відповідь на поставлене запитання – вирішення житлової проблеми молоді, на що спрямовані затверджені Урядом державні програми, «на сьогодні залишається мрією».
Про що думає, що слухає, читає та відвідує молодь?
Звернемося знову до даних міжнародного дослідження «Студенти. Образ майбутнього», що провів Інститут Горшеніна.
Отже, проти чого виступає українська молодь? – Проти сімейного насильства, відмови від новонародженого та торгівлі людьми.
Що вважає найбільш допустимим? – Громадянський шлюб, нецензурну лайку, дошлюбні статеві відносини, розлучення, дрібні злодійства й ухилення від сплати податків.
Як справи з фінансами? – В цілому, сучасній молоді не вистачає коштів на життя, якщо мова не йде про придбання цінних речей. Основними джерелами доходу переважна більшість респондентів назвала допомогу батьків.
Чим займається у вільний час? – В основному, зустрічається з друзями. На другому місці – комп'ютерні ігри та Інтернет. Приблизно половина проводить вільні години біля монітору. Також серед студентів поширеним є прослуховування музики, читання, прогулянки, перегляд телевізора та заняття спортом. До театру ходять досить рідко – кілька разів у пів року.
Яку літературу читає? – Сучасну українську молодь найбільше цікавить класична література, детективи та любовні історії.
Якій музиці надає перевагу? – Молодь слухає переважно поп (51,6% респондентів) і рок-музику (49,3% опитаних). Значна частина молоді України слухає джаз, шансон, ритм-н-блюз , а от такі стилі, як етно, лаунж і фанк серед студентів менш популярні.
Що є найбільшою цінністю для української молоді?
За даними, отриманими в результаті дослідження, проведеного Інституту демографії і соціальних досліджень Національної Академії наук України спільно з Фондом народонаселення ООН в Україні (2010 рік), основні проблеми – це нездоровий спосіб життя, алко- та наркозалежність. До того ж, на часі залишається безробіття, міграція і низький рівень освіти.
Найголовніша цінність сучасної української молоді – саме здоров’я, зазначає завідувачка відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, Ірина Курило.
«Але, на жаль, українська молодь не веде здоровий спосіб життя, – зауважує вона. – Серед молоді поширені шкідливі звички – особливо тютюнопаління та вживання алкоголю. Згідно з дослідженням, 80% українських чоловіків курять, а більше половини регулярно вживають алкоголь. А кожна четверта жінка під час вагітності потерпає від того, що її співмешканці курять у приміщенні». Лише 18% займаються спортом регулярно, тоді, як 2 із 5 респондентів, за словами дослідниці, не займаються спортом взагалі.
Другою найголовніша цінність – шлюб та родина. Але молоді шлюби почали швидко «старіти», оскільки молодь прагне створювати родину та народжувати дітей вже після закінчення університету або здобуття більш-менш стабільної економічної незалежності від батьків.
Що до оцінки державної молодіжної політики, то 80% українців оцінюють її негативно, згідно з дослідженням Інституту демографії.
Проте, за словами керівника делегації Європарламенту парламентського комітету із співпраці ЄС-Україна Павла Коваля, сучасне молоде покоління має в майбутньому безліч перспектив. «В Україні перехідний період породив нове покоління молодих людей, які ніколи не зустрічалися з тією реальністю, в якій жили їхні батьки. Їх часто зображають як «природних переможців» переходу, готових сприймати нові ідеї і здатних підлаштовуватися під нові умови. У них багато перспектив у майбутньому, оскільки вони – піонери в суспільстві, що переродилося», – сказав євродепутат.
Що ж, нам залишається надіятися…
Світлана Майструк, «Рідна країна»
