chrome firefox opera safari iexplorer

Аквапарк на Оболоні — загроза столичному метрополітену?

12 липня 2011 о 12:34

За три дні на Оболонському проспекті в Києві має відбутися відкриття другої частини ТРЦ «Дрім таун», а разом із ним — грандіозного «Аквапарку юрського періоду Dream Island». Фахівці наголошують, що зведення таких потужних комплексів над метро, що має місце в даному випадку, це величезна відповідальність і серйозна робота, а стовідсоткових гарантій безпеки у жодному випадку ніхто дати не може.

Новий комплекс, за словами власників центру, стане найбільшим у країнах СНД та одним із найбільших у Європі. Відвідувачів він має вразити не тільки розмірами, а й неймовірною кількістю видів відпочинку — 14 водних гірок, усі види саун, дитячі майданчики тощо. Мешканці ж Оболонського району побоюються, що і новий, і старий «монстри» от-от заваляться. Деякі фахівці цю пересторогу поділяють: «надійна подушка» під фундаментом не обіцяє повної безпеки та ще й над метро неглибокого залягання. Як зазначає «Україна молода», люди переймаються через сильні вібрації, що їх спричиняє рух поїздів і які можуть негативно вплинути на міцність конструкції (метро «Мінська», наприклад, розташована на глибині 20 метрів).

Зі свого боку адміністрація ТРЦ, почувши про громадські хвилювання, заявила, що «така «подушка» (основа, на якій стоїть фундамент) витримає навіть хмарочос». Окрім того, гендиректор забудовника — DFN «Київметробуд» Володимир ПЕТРЕНКО запевнив в інтерв’ю одній з газет, що опорні системи будівлі виведено за межі тунелю і жодним чином не тиснуть на нього.

Водночас, геодезист, колишній працівник «Київміськбуду» Анатолій (прізвища просив не називати), зазначив виданню таке: «Бетонна «подушка» — основа, на яку ставиться фундамент. Вона потрібна для того, щоб зробити його стабільним і надійним, із мінімальним просіданням. Проте це зовсім не запорука безпеки. Треба враховувати фактор, що споруда побудована над метро, де постійно відчуваються поштовхи від руху поїздів».

Не викликає довіри конструкція й у колишнього головного архітектора столиці Володимира ЖАРІКОВА: «Це ж усе тимчасово. Можна говорити, що метро витримає, можна сказати, що ні. Але завжди є щось, чого ніхто не врахував. І саме такі пробіли в роботі можуть спричиняти трагедії».

Геодезист також додав, що значною мірою на міцність будівлі також впливає робота людей, адже найменша помилка однієї людини може спричинити катастрофу. «Важливу роль відіграє людський фактор — усвідомлення кожним із учасників будівництва відповідальності за життя і безпеку багатьох людей», — сказав він.

«Будівництво над метро — це величезна відповідальність, брати на себе яку не кожен зважиться. Це дуже серйозна робота, яка коштує серйозних грошей. Стовідсоткових гарантій у жодному випадку ніхто дати не може», — продовжив геодезист.

З іншого боку, спеціаліст вважає, що хвилю неспокою спричиняє ще й те, що будівництво великих об’єктів над метро — практика в Україні непоширена. Вона вимагає максимум відповідальності та коштів. Тоді як за кордоном, як-то в США та Японії, подібне явище — досить звичне.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути

Новини Дивитися всі