chrome firefox opera safari iexplorer

Історико-краєзнавчий музей у Винниках завойовує відвідувачів інтерактивом

08 липня 2011 о 14:46

Директор Історико-краєзнавчого музею м. Винники Ігор Тимець розповідає, що працівники музею готувалися до ювілею довший час і дуже старанно. Багато чого вдалося зробити пришвидшеними темпами завдяки підтримці прихильників і меценатів, оскільки державного фінансування катастрофічно не вистачає: «Кошти були мізерні. На стільки, що і говорити нема про що. Ми у цьому році на поточний ремонт на рік часу (на два будинки і 2 машини) отримали 15 тис. грн. Тож можете собі уявити. Те, що ви бачите – ті об’єми роботи, які ви бачите, все це силами працівників і друзів музею», – зазначив директор.

А бачилося дбайливо відремонтоване приміщення, естетичні і затишні експозиційні зали, доглянуте подвір’я і усміхнені гості, що святкували круглу дату разом з музеєм.

У цей день відбулося відкриття реконструйованої хати стародавніх русичів ХІ-ХІІ століть. У ній здавалось, ніби господарі вийшли на полювання, а ти подорожній, що зайшов ненадовго відпочити. Ковалі та гончарі одразу під музеєм демонстрували своє мистецтво. Феєричним був виступ львівського акапельного гурту «Марвінок» (виконують староукраїнські народні пісні).

Окремо варто розповісти про експозицію, спеціально підготовану до цього свята. ЇЇ представляла вчений секретар музею, кандидат історичних наук Наталя Білас.

Білас розповідає: «Якщо робити виключно археологічну виставку, то вона буде цікава тільки для спеціалістів. Наприклад, палеолітичні крем’янові вироби. Ну глянеш – камінь каменем. Ну оброблений. Ми ж вирішили відмовитися від традиційних виставок і засобами експериментальної археології спробували відтворити побут та економіку людей, що користувалися цими знаряддями, вплести археологічні знахідки у життєвий контекст, реконструювати від палеоліту до середньовіччя, чим експозиція закінчується».

Задум працівники музею реалізували славно. У лаконічній експозиції показали, де жили наші пращури, що носили, чим прикрашалися, як оброблявся кремінь, шкіра, дерево, як займались прядінням. Є інтерактивні експонати, до яких можна торкатися, спробувавши власноруч, наприклад, виготовити муку з використанням зернотерки (це один плаский широкий камінь і один маленький круглий, яким зерно й розтиралося).

Ознайомитися з експозицією можна у будь-який день окрім суботи. У музеї планують продовжувати працювати в тому ж дусі. Директор музею зазначив: «Плануємо розвиватися, робити інтерактивні проекти та ярмарки. У суботу в нас буде мистецький ярмарок, на якому зберуться гончарі і ковалі, безліч інших митців. Можна буде повправлятися зі стародавньою зброєю, постріляти з лука чи арбалета. Запрошуємо і вас до нас на ярмарок у Винники», – сказав Ігор Тимець.

1 квітня

Інші дати
Василь Тарновський (молодший)
1837 – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
Розгорнути
Народився Микола Гоголь
(1809, с. Великі Сорочинці Полтавська область - 1852) - український та російський письменник, драматург, поет, історик, фольклорист.
«Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи! Всмотритесь в нее. С середины неба глядит месяц. Необъятный небесный свод раздался, раздвинулся еще необъятнее. Горит и дышит он. Земля вся в серебряном свете; и чудный воздух и прохладно-душен, и полон неги, и движет океан благоуханий. Божественная ночь! Очаровательная ночь!» (Микола Гоголь)
Розгорнути

Новини Дивитися всі