Цьогорічна вступна кампанія була зовсім несхожою на попередні: вступників було настільки мало, що деякі виші узагалі не дочекалися жодного абітурієнта на своєму порозі. Але навіть за таких умов вступникам і їхнім батькам довелося похвилюватися. Адже вступна кампанія, «удосконалена» нововведеннями Міносвіти, втратила свою прозорість, яку в минулі роки їй гарантувало ЗНО.

Про це пише «Україна молода».

Знову на ті ж граблі

«Яскравим прикладом несправедливості цьогорічної вступної кампанії став дзвінок мами абітурієнтки з Харківської області, — розповідає юрист–консультант Комітету виборців України Віктор Килимар. — Її дочка подала документи до одного з харківських вишів. Вони розуміли, що мають бути рекомендовані до зарахування у другій хвилі, яка припала на вихідні. У суботу інформація на сайті не з’явилась, а додзвонитися в приймальну комісію не вдалося. В неділю вранці інформацію на сайті оновили, тож вони одразу вирушили до Харкова для подачі оригіналів документів. Прибувши о 14:20 до приймальної комісії, вони побачили «замок на дверях», бо та в неділю працювала лише до 14:00. А в понеділок уранці їм повідомили: оскільки оригінали документів вони не подали, у третій хвилі зарахування абітурієнтку зарахувати не можуть. Формально працівники ВНЗ нічого не порушили, навпаки, є порушення трудового законодавства стосовно абітурієнтки. Проте можливість здобувати вищу освіту в омріяному закладі дівчина втратила».

Як зазначають у Комітеті вибор­ців України, аналогічних скарг на непродуманість системи зарахування цьогоріч надходило багато. Адже якщо для подання оригіналів документів під час «першої хвилі» було відведено п’ять днів, то для наступної — лише два. І багато хто просто не встиг побачити себе в списках та підвезти оригінали документів.

Звісно, образливо, коли перешкодою до вступу стають суто технічні моменти непродуманості вступної кампанії. А що робити тоді, коли ці перешкоди, навпаки, добре продумані? І хоча громадські організації та експерти ще задовго до початку вступної кампанії попереджали, що додаткові бонусні бали та вступні іспити у вишах можуть стати ґрунтом, на якому знову буйним цвітом заквітне корупція, Міносвіти до них не прислухалося.

Та й де йому прислухатися, коли міністр освіти Дмитро Табачник свято впевнений, що під час вступної кампанії–2011 фактів хабарництва зафіксовано не було. Натомість громадянська мережа ОПОРА має зовсім інші дані. Наприклад, на Закарпатті прокуратура порушила кримінальну справу проти доцента Мукачівського держуніверситету. Останній за 1000 доларів обіцяв посприяти успішній здачі іспиту та вступу на заочну форму навчання. Аналогічний випадок зафіксовано в Дрогобичі на Львівщині. Там за 750 євро абітурієнту–заочнику мали допомогти вступити до педуніверситету.

Водночас, порушення були зафіксовані громадськими спостерігачами і при нарахуванні додаткових балів за підготовчі курси. Подекуди їх навіть розцінюють як ознаку прихованої корупції. Нагадаємо, що слухачі курсів довузівської підготовки могли отримати від 1 до 20 бонусних балів. А в столичному університеті «КПІ», Харківському політесі, Донецькому університеті та деяких інших ВНЗ усім без винятку слухачам нараховували по 20 максимальних балів. Але чи всі на це заслуговували? Навряд чи. Таким чином інновацію, зазначають у Комітеті виборців, перетворено на приховане хабарництво, адже, всі курси є платними, а замість знань слухачі налаштовані винятково на бали. Водночас у Миколаївському університеті нараховували додаткові бали за перемогу у всеукраїнській олімпіаді зовсім не переможцям, правда, спостерігачі вчасно це помітили і «олімпіадників» позбавили хитро зароблених бонусів.

Через бонусування МАНівців та учасникiв олімпіад подекуди навіть вступникам із 800 балами було проблематично вступити на державне місце. Наприклад, у «Могилянцi» на правничий факультет передбачено 15 бюджетних місць, при цьому 29 абітурієнтів мали право на позаконкурсний вступ (пільговики), а 31 абітурієнт мав понад 800 балів. Як тут конкурувати «простим» абітурiєнтам? Цікаво, що на ці граблі вже наступало міністерство під очільництвом Івана Вакарчука. Тому преференції для медалістів, олімпіадників і МАНівців були скасовані. Але ненадовго...

Держзамовлення: корегуємо під «своїх»

Величезною проблемою цьогоріч стала невизначеність iз дер­жавним замовленням. Мало того, що його скоротили на окремі спеціальності майже на 30 відсотків, так ще й маніпуляції з обсягами призвели до того, що частина абітурієнтів лише 1 серпня, коли оприлюднили перші списки рекомендованих до зарахування, дізналася, скільки ж бюджетних місць припадає на конкретну спеціальність. А відтак і якими є шанси вступу.

Міносвіти у відповіді від 29 липня на запит ОПОРи повідомило, що досі проводиться узгодження обсягів дер­жавного замовлення з... урахуванням поточної конкурсної ситуації. Це, наголошують громадські спостерігачі, свідчить про ручне керування процесом. А в деяких вишах ректори самі розподіляли місця держзамовлення. Та таким чином, що спеціальності, на які було подано мало заяв, узагалі зникли! Тобто ректори «перекинули» їх на популярніші напрями, а студенти, які сподівалися навчатися на «непопулярних», таку можливість втратили.

Подекуди ж державні місця корегували так, щоб узяти «своїх» і відсіяти «чужих». Громадські організації наголошують, що така ситуація є неприпустимою. І вважають, що державне замовлення має бути затверджене та оприлюднене значно раніше, ніж після закінчення вступної кампанії. Наприклад, ще до того, як майбутні абітурієнти обирають предмети, які хочуть здавати на ЗНО.